Турборежим закінчився? Зниження темпів реформ і провали у правоохоронній сфері
З часу нашого минулого огляду виконання Порядку денного багато пунктів актуалізовано. Щодо деяких – провали й затримки у виконанні.
Нагадаю, що Порядок денний встановлення справедливості – це перелік антикорупційних вимог до парламенту ІХ скликання від Коаліції громадських організацій. Він стосується першочергових антикорупційних реформ, які має прийняти нова Верховна Рада та сприяти їх реалізації. Три партії, які пройшли до парламенту, підтримали порядок денний – Слуга Народу, Голос і Батьківщина.
З часу нашого минулого огляду виконання Порядку денного багато пунктів актуалізовано. Щодо деяких – провали й затримки у виконанні.
Перезапуск Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК)
15 січня 2020 року за результатами конкурсу уряд призначив Олександра Новікова головою НАЗК. Одразу після призначення була сформована команда, перед якою виникло ряд невідкладних викликів:
Вирішення справ попереднього керівництва НАЗК. Тоді агентство було колегіальним органом, і працювало у рамках старого закону.
Щорічна деклараційна кампанія, яка набирала обертів. У той час профільний заступник був тільки призначений і входив у курс справ.
Відновлення співпраці з міжнародними організаціями: продемонструвати оновлення НАЗК, яке готове до співпраці. Наразі робота з налагодження процесів йде активно. Тому на даному етапі можна констатувати, що це одна з найуспішніших реформ, яку запустив парламент ІХ скликання.
Що з перезавантаженням САПу?
Після спливу трьох місячного строку, який Президент дав антикорупційним органам для підвищення показників боротьби із корупцією у грудні 2019 року у Верховній Раді активно обговорювалася незадовільна робота антикорупційних органів. Збиралися підписи щодо звільнення директора НАБУ – Артема Ситника. Хоча без проведення аудиту діяльності бюро це незаконно.
Про голову спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького всі почали забувати. Це може означати, що нинішню монобільшість і Президента влаштовує робота керівника САП. А законопроєкт, який було розроблено представниками громадських організацій Statewatch, Центр протидії корупції, Transparency International Ukraine так і залишається чернеткою.
Реальна судова реформа
Як і очікувалося, судова реформа, яка мала б активно просуватися, зупинилася через саботаж з боку ВРП та рішення Конституційного суду. Про це і попереджала громадськість.
Уже декілька місяців відбувається саботування усіх процесів через надання суттєвих повноважень Вищій раді правосуддя (далі – ВРП) у контексті реформування судової системи.
Це пов’язано з тим, що Етична комісія, створення якої має на меті очищення ВРП – недоукомплектована. Законопроєкт, прийнятий ще восени передбачає, що крім міжнародних організацій до складу комісії Вища рада правосуддя має делегувати трьох своїх представників. Натомість, у ВРП самостійно вирішили трактувати, які міжнародні організації можуть подавати своїх представників, а які – ні, створивши собі причину для саботажу.
Схожа ситуація і з конкурсною комісією. Вона мала набрати нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Проте міжнародні організації не делегували своїх представників через те, що положення про обрання ВККС не відповідає законодавству.
Нинішньому парламенту необхідно розв’язати проблему “двох Верховних Судів”. Все тому, що Конституційний суд своїм рішенням визнав неконституційною ліквідацію Верховного Суду України в контексті судової реформи 2016 року.
Уже 11 березня Конституційний суд визнав неконституційними положення про Етичну комісію. Це обґрунтовувалося тим, що не можна наділяти контролюючими функціями орган при ВРП. Також Конституційний Суд України скасував положення Закону щодо кількості членів ВККС без обґрунтування. Отже, Верховній Раді необхідно ухвалити нові зміни до Закону для упорядкування усіх питань та початку реальної судової реформи.
Прозорі конкурси до Конституційного Суду
Поки що питання про прозорі конкурси до Конституційного Суду у Верховній Раді не обговорювалось Попри те, в жовтні 2019 з'їздом суддів обрано ще одного суддю Конституційного суду.
На якому етапі реформа прокуратури?
У кінці вересня Президент підписав законопроєкт №1032, який передбачає реформування органів прокуратури. Як і з НАЗК, ініціатива перейшла від Верховної Ради до Генеральної прокуратури, яка тепер стала Офісом генерального прокурора. Реформу почав впроваджувати Генпрокурор Руслан Рябошабка.
А вже 5-го березня цього року Верховна Рада України 263 голосами “За” висловила недовіру Генеральному прокурору Руслану Рябошапці. Тим самим відправила його у відставку. Примітно, що більшість з цих голосів дала фракція “Слуга Народу”, яка у вересні призначала Генерального прокурора, а також відверто проросійська фракція ОПЗЖ. Відставка відбулась на фоні того, що була проведена переатестація прокурорів Генеральної прокуратури за результатами якої більша частина була звільнена. Також стартувала атестація в регіональних прокуратурах.
Ще один ризик, який виник після відставки – Верховна Рада зняла депутатську недоторканність. Тим самим надала виключне право Генеральному прокурору відкривати провадження щодо народних депутатів. У цьому контексті незаангажованість особи Генерального прокурора є дуже важливою, оскільки в майбутньому – це ризик політичної забарвленості кримінальних проваджень. 17 березня на своєму позачерговому засіданні Верховна Рада призначила Генеральним прокурором Ірину Венедиктову, яка до цього обіймала посаду т.в.о. голови Державного бюро розслідувань (далі – ДБР). Призначення сумнівне, з огляду на попередню діяльність і зроблене нашвидкуруч. Тому про першочергову програму дій говорити не доводиться.
Коли перезапустять ДБР?
У контексті перезапуску ДБР, 3-го грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо реформування бюро. За два тижні до цього Верховна рада підтримала поправку, яка передбачає дострокове припинення повноважень директора ДБР і його заступників. Також переведення слідчих та прокурорів, які вели “справи Майдану” з Офісу Генерального прокурора до ДБР за “скороченою процедурою”.
27-го грудня на місце ексочільника ДБР Романа Труби було призначено тимчасово виконуючу обов’язки голови ДБР Ірину Венедіктову. До цього вона була народною депутаткою від фракції “Слуга Народу”, а також очолювала Комітет з правової політики. За цей час запам’яталася історією про конкурси на посади заступників голови ДБР у переддень нового року. Тобто фізично зібрати необхідний пакет документів могли тільки “обрані”. У результаті одним із заступників став Олександра Бабікова. Він неодноразово представляв у ролі адвоката інтереси екс-президента-втікача Віктора Януковича у суді, хоча цей факт заперечує. 17-го березня Президент своїм указом звільнив Ірину Венедиктову від тимчасового виконання обов’язків директорки ДБР у зв’язку з призначенням її на посаду Генерального прокурора.
Чи не забули депутати про Бюро фінансових розслідувань?
Бюро фінансових розслідувань (далі – БФР) на шляху створення. Парламентський Комітет з питань фінансів, податків і митної політики рекомендував Верховній Раді підтримати у другому читанні проєкт закону про Бюро фінансових розслідувань. При цьому комітет вирішив не допускати міжнародних експертів до процедури конкурсного відбору директора БФР. Також законопроєкт не передбачає ліквідацію економічних підрозділів СБУ, на якій наполягали бізнес-асоціації. Голова комітету з питань фінансів, податків і митної політики Данило Гетьманський заявив, що комітет підтримав поправку, яка прибирає із завдань СБУ всю "економіку". Однак аналізувати інші нормативні акти, які регулюють діяльність СБУ, вони вважають неправильним. А в новій редакції закону про Службу безпеки України, який був поданий Президентом була залишена можливість розслідувати економічні злочини. Сам законопроєкт про Бюро фінансових розслідувань хоч і був визначений Президентом, як невідкладний досі не пройшов навіть першого читання. Тому не варто очікувати суттєвих і різких зрушень у створенні цього органу.
Позбавлення СБУ невластивих функцій
Ще в середині жовтня у Службі безпеки України відзвітувалися про те, що голова СБУ Іван Баканов подав на розгляд Президенту України законопроєкт, який передбачає реформу спецслужби. Лише 12-го березня законопроєкт розроблений СБУ та допрацьований Офісом Президента, був внесений у Парламент і позначений, як невідкладний. Основне з цього законопроєкту – нарешті спецслужбу позбавлять функції боротьби з корупцією. Але це тільки на перший погляд. Дійсно, в законопроєкті не згадуються слово “корупція” чи щось подібне, як у чинному законодавстві. Зло криється в деталях. Пропонується залишити ЗУ “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Це означає, що управління “К” змінить свою сутність. Функція боротьби з організованою злочинністю може стати ширмою, за якою буде прикриватися служба, продовжуючи утискати бізнес. Класичні спецслужби не мають функцій досудового розслідування, проте українська має і в запропонованому законопроєкті ця функція залишається.
Де перехід до “класичної спецслужби”? Питання відкрите. Прибрати важелі незаконного впливу на бізнес – найбільш озвучувана вимога з боку бізнесу, громадськості та міжнародних організацій. Все тому, що роками служба працювала в інтересах, які співвідносні з функціоналом, який має бути у спецслужби країни.
Проєкт дозволяє вищому керівництву СБУ не надавати інформацію про службу та її діяльність, якщо ця інформація загрожує державній безпеці. Звісно, що ця норма може стати приводом не відповідати на резонансні питання працівникам Служби, які нерідко стають фігурантами розслідувань журналістів.
Законопроєкт ще повинен розглянутися в комітетах, але оскільки він позначений Президентом, як невідкладний, не слід очікувати кардинальних змін в основних положеннях законопроєкту до його прийняття в цілому.
Реформа МВС та Національної поліції
За час нашого минулого огляду змін у напрямку реформування МВС та Нацполіції відбулося мало. Ще в кінці серпня Антикорупційний штаб підтримав спільну заяву громадських організацій щодо недопустимості призначення Арсена Авакова на будь-яку посаду в новому уряді. Проте за цей час позиції міністра не послабшали, а навпаки – зміцніли. На початку березня, з огляду на зміну Уряду, у новому складі Міністром внутрішніх справ залишився Арсен Аваков, як безальтернативний варіант. Тепер ми бачимо, що у погоні за розкриттям гучних справ щодо очевидно сфальсифікованих експертиз затримані люди, яких звинувачують у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Зміни щодо реформ національної поліції та МВС суттєво не відбуваються, а міністр вже встановив рекорд перебування на посаді. Аваков уже 6 років очолює міністерство та “пережив” трьох Прем’єр-міністрів.
Затвердження антикорупційної політики
До повноважень НАЗК відноситься розробка антикорупційної стратегії та оцінка корупційних ризиків. Після перезавантаження та обрання нового голови НАЗК Олександра Новікова громадськість представила вже оновленому керівництву проєкт Антикорупційної стратегії. Агентство взяло до уваги проєкт та вирішило дещо видозмінити та змістити акцент на окремих пунктах. Тому очікуємо, що НАЗК презентує оновлену Антикорупційну стратегію та передасть її до Парламенту. Власне, після цього, сподіваємось, ми отримаємо антикорупційну стратегію, якої немає в Україні вже понад два роки.
Який можна зробити висновок?
Верховна Рада має продовжувати працювати над виконанням пунктів Порядку денного встановлення справедливості. Частина залежних від них питань вже вирішена. Це і відновлення покарання за незаконне збагачення і збереження закупівель ліків через міжнародні організації. У свою чергу, слід зазначити, що Верховна Рада для перезавантаження НАЗК зробила від себе все необхідне.
Необхідно доопрацьовувати судову реформу, враховуючи зауваження Конституційного суду. В Президентський законопроєкт щодо реформи СБУ необхідно вносити правки, які приберуть функції досудового розслідування справ та ліквідації департаменту “К”. Розгортання подальшої реформи прокуратури було повністю в руках Верховної Ради, але народні обранці вирішили інакше і висловили недовіру Генеральному прокурору. Це рішення депутатів та призначення на цю посаду Ірини Венедиктової поставило реформу прокуратури під сумнів.
Невтішний висновок можна зробити й щодо реформи МВС та Національної поліції, оскільки реальних зрушень не відбувається. Проте міністр Аваков досі залишається на чолі міністерства. Постійний резонанс і незмінна ситуація у поліції викликає ряд питань щодо необхідності прийняття кадрових рішень на рівні міністра. Але нинішній владі, цей міністр здається ефективним.
Також владу влаштовує САП і його керівництво, яке вже давно не дає результатів, на які всі очікують.
Законопроєкт про Бюро фінансових розслідувань на паузі, попри відмітку “невідкладний” від Президента. Зважаючи на поданий Президентом законопроєкт щодо реформи СБУ, розроблений спецслужбою та Офісом Президента не виникає сумнівів, що зацікавленості у створенні БФР немає.
Очікуємо на швидке доопрацювання НАЗК Антикорупційної стратегії та прийняття її парламентарями.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23363
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21296
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9949
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8979
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7731