Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Так, на початку цього місяця Уряд постановою № 609 створив публічнеакціонерне товариство «Державний земельний банк», який є невід’ємною частиноюземельної реформи. А вже до кінця липня Міністерство аграрної політики тапродовольства має подати Кабінетові Міністрів для затвердження проект статутубанку.
Згідно офіційнихдокументів для реєстрації та відкриття банку загалом необхідно 120 мільйонівгривень, які вже передбачені у держбюджеті. А це може значити тільки одне –от-от банк почне працювати.
Йдемо далі. То чимже згідно статуту займатиметься земельний банк? По-перше, він управлятимеземлями державної власності та займатиметься консолідацією земель. По-друге,метою його діяльності є розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунокдешевих кредитів. Як обіцяють урядовці, кредитна ставка нібито становитиме 8-9% річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційних банків. Після такихслів провладних посадовців у пам’яті одразу спливають нещодавні обіцянкиЯнуковича щодо дешевих іпотек для молоді, які в результаті виявилися звичайноюмильною булькою. Схоже на те, що кредити від земельного банку за мінімальноюставкою повторять цей же шлях розвитку – їх отримає незначна кількість людей,наближених до чинної влади.
Проте, найцікавішоюу даному випадку є можливість Державного земельного банку продавати та купуватиземлі. Так, у прес-релізі, поширеному Кабміном, чорним по білому написано:«Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які не можедозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працюватина принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій ізземлею». А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватимеземлю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок. Проте в цій ситуаціїє й інша сторона медалі – зембанк матиме змогу ще й купувати землю занеобґрунтовано завищеною ціною знову ж таки - у своїх. А як завищувати ціни надержзакупівлях чинну владу вчити не треба, в цьому питанні вона вже не однусобаку з’їла. Тим часом продавати дійсно є що – нині держава володіє 12мільйонами гектарів угідь, 2 з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те,що середня вартість гектара нині становить 20 тисяч гривень, то виходить, щозагальна вартість державних земель щонайменше – 240 мільярдів гривень.
Підтвердженням усімнаведеним прогнозам слугує склад наглядової ради Земельного банку, яка «задивним збігом обставин» складатиметься виключно з провладних посадовців. Так,до неї входитиме 15 осіб: представники Кабінету Міністрів України,Адміністрації Президента, Мінагропроду і Національного банку. І жодногопредставника аграріїв.
Все йде до того, щоз 1 січня 2013 року, коли планується зняти мораторій на продаж земель,зазначені тіньові схеми почнуть активно працювати. Схоже, що в такий спосібпровладна партія збирається компенсувати собі багатомільйонні витрати назаздалегідь провальну передвиборчу кампанію – чисельні білборди та телероликиіз далекими від реальності фактами та продпакети із простроченими продуктами.
23.07.2012 16:18
Державний земельний банк: земля – ПР, кредити – теж ПР
Вже кілька місяців, як нічого не чути довкола досить скандального і досі не вирішеного питання – земельної реформи.
Вже кілька місяців,як нічого не чути довкола досить скандального і досі не вирішеного питання –земельної реформи. Останнє рішення щодо майбутньої долі українських земель булоприйняте у березні місяці, коли голова Державного земельного агентства заявив, що законопроект про ринок земель будеприйнятий після виборів. Тоді такі плани провладний посадовець пояснив тим, щонібито через майбутню передвиборчу кампанію у законі можуть з’явитися відвертопопулістські статті, які згодом спричинять зловживання. Проте, дуже схоже нате, що цього разу популістськими виявилися хіба що заяви зазначеного посадовця.Оскільки попри поставлені навесні у цьому питанні три крапки, насправді справау створенні ринку земель потроху і без зайвого галасу просувається силами чинноївлади.Так, на початку цього місяця Уряд постановою № 609 створив публічнеакціонерне товариство «Державний земельний банк», який є невід’ємною частиноюземельної реформи. А вже до кінця липня Міністерство аграрної політики тапродовольства має подати Кабінетові Міністрів для затвердження проект статутубанку.
Згідно офіційнихдокументів для реєстрації та відкриття банку загалом необхідно 120 мільйонівгривень, які вже передбачені у держбюджеті. А це може значити тільки одне –от-от банк почне працювати.
Йдемо далі. То чимже згідно статуту займатиметься земельний банк? По-перше, він управлятимеземлями державної власності та займатиметься консолідацією земель. По-друге,метою його діяльності є розвиток малого і середнього бізнесу на селі за рахунокдешевих кредитів. Як обіцяють урядовці, кредитна ставка нібито становитиме 8-9% річних, що мінімум удвічі менше за ставку комерційних банків. Після такихслів провладних посадовців у пам’яті одразу спливають нещодавні обіцянкиЯнуковича щодо дешевих іпотек для молоді, які в результаті виявилися звичайноюмильною булькою. Схоже на те, що кредити від земельного банку за мінімальноюставкою повторять цей же шлях розвитку – їх отримає незначна кількість людей,наближених до чинної влади.
Проте, найцікавішоюу даному випадку є можливість Державного земельного банку продавати та купуватиземлі. Так, у прес-релізі, поширеному Кабміном, чорним по білому написано:«Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які не можедозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні повинен працюватина принципах самоокупності та самофінансування за рахунок ринкових операцій ізземлею». А значить це одне – під прикриттям «самофінансування» банк продаватимеземлю направо і наліво, а точніше – своїм та за безцінок. Проте в цій ситуаціїє й інша сторона медалі – зембанк матиме змогу ще й купувати землю занеобґрунтовано завищеною ціною знову ж таки - у своїх. А як завищувати ціни надержзакупівлях чинну владу вчити не треба, в цьому питанні вона вже не однусобаку з’їла. Тим часом продавати дійсно є що – нині держава володіє 12мільйонами гектарів угідь, 2 з яких – відумерла спадщина. Якщо ж врахувати те,що середня вартість гектара нині становить 20 тисяч гривень, то виходить, щозагальна вартість державних земель щонайменше – 240 мільярдів гривень.
Підтвердженням усімнаведеним прогнозам слугує склад наглядової ради Земельного банку, яка «задивним збігом обставин» складатиметься виключно з провладних посадовців. Так,до неї входитиме 15 осіб: представники Кабінету Міністрів України,Адміністрації Президента, Мінагропроду і Національного банку. І жодногопредставника аграріїв.
Все йде до того, щоз 1 січня 2013 року, коли планується зняти мораторій на продаж земель,зазначені тіньові схеми почнуть активно працювати. Схоже, що в такий спосібпровладна партія збирається компенсувати собі багатомільйонні витрати назаздалегідь провальну передвиборчу кампанію – чисельні білборди та телероликиіз далекими від реальності фактами та продпакети із простроченими продуктами.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
Топ за тиждень
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 344
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 229
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 193
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 157
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 122
Популярне
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 14059
-
Нове тепло для столиці. Чи є способи замінити зруйновані ТЕЦ в Києві
Бізнес 3017
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2834
-
Україна вперше відправила контрейлерний поїзд до Угорщини, частково – євроколією: фото
Бізнес 2074
-
Дві-три чашки кави на день можуть знизити ризик деменції – але є важлива умова
Життя 1620
Контакти
E-mail: [email protected]