Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Але виявилося, що насправді ця ситуація виглядає зовсімінакше. Підприємства ПЕК, які за «дивним» збігом обставин перебувають у рукахцих самих провладних депутатів, станом на сьогодні вже нічого не винні державі.Проте це чомусь жодним чином не вплинуло на якість комунальних послуг, яка йнадалі залишає бажати кращого. Натомість тарифи на ЖКГ з місяця в місяць взагалінеобґрунтовано ростуть, як на дріжджах.
Іось - чергова«соціальна» ініціатива від влади. Два дні тому на офіційному сайтіМінрегіонбуду було розміщенозаконопроект, який визначає порядок нарахування пені за несвоєчасну чи неповнусплату за житлово-комунальні послуги. А це означає, що вже з дня на день зазначений законопроект опиниться упарламенті.
Давайте розберемося, як саме даний проект закону вплине напорядок оплати за послуги ЖКГ. Міністерська ініціатива щодо нарахування пені передбачає, що її розмір становитиме 0,1 % від суми простроченого платежу за кожендень несплати. Для порівняння, до 1996 року розмір пені становив 0,01% від суми простроченого платежу за кожендень несплати – тобто вдесятеро менше.
Осьі порівняйте! З одного боку можновладці списують своїй ж мільярдні боргиперед державою, а з іншого боку – витягують з кишень простих українців останнюкопійку. Більше того,насправді – «за душею» в українців вже не залишилося навіть тої останньоїкопійки. Як свідчать останні соціологічні дослідження, плата за постійнозростаючі комунальні послуги стала непідйомним тягарем для більшості родин.Так, 61% українців зізналися, що після очікуваного підвищення тарифів на газ взагаліне матимуть змоги платити за ЖКГ.
Таким чином, запровадження пені за заборгованість зоплати житлово-комунальних послуг погіршить як фінансовий стан самих українців,так і спричинить додаткове навантаження на держбюджет. Адже суть проблемиполягає не в тому, що люди не платять вчасно за ЖКП, а в тому, що вони не маютьзмоги заробити стільки грошей, щоби їх вистачило і на життя, і на оплатукомуналки. Із запровадженням пені грошей більше не стане, а як раз – навпаки.Тобто наслідки прийняття цього законопроекту очевидні – ще бідніше населення таще більші борги за комунальні послуги.
Нагадаю, з 1996 по 2011 рік діяв мораторій на стягненняпені у зв’язку з невиконанням державою своїх зобов’язань по виплаті зарплат, пенсій таінших соціальних виплат. Однак, те, що мораторій припинив свою дію,аж ніяк не означає, що в 2011 році державаповернула громадянамусіборги. Приміром, станом на1 січня цього року заборгованість по виплаті зарплат і пенсій склала більше мільярда гривень. З цього приводуАрсеній Яценюк вніс відповідний законопроектта вимагав продовжити дію мораторію до повного погашення заборгованості перед громадянами. Однак, за відмашкою «диригента» Чечетова, «кнопкодави» Партії Регіонів успішно цю ініціативу провалили.
20.04.2012 17:00
Реформи ЖКГ "по-Азаровськи" або Пеня за борги за ЖКП повертається
Останні 2 роки красномовно свідчать, що українські можновладці від Партії Регіонів проявляють неабияку вибірковість у своїх рішеннях.
Останні 2 роки красномовно свідчать, що українськіможновладці від Партії Регіонів проявляють неабияку вибірковість у своїхрішеннях. Майже рік тому провладні депутати списали заборгованість підприємствпаливно-енергетичного комплексу перед держбюджетом на загальну суму понад 24 мільярди гривень.Подібні дії вони обґрунтували тим, що списання цих боргів – чи не єдинаможливість реформувати житлово-комунальну галузь та підвищити якістькомунальних послуг.Але виявилося, що насправді ця ситуація виглядає зовсімінакше. Підприємства ПЕК, які за «дивним» збігом обставин перебувають у рукахцих самих провладних депутатів, станом на сьогодні вже нічого не винні державі.Проте це чомусь жодним чином не вплинуло на якість комунальних послуг, яка йнадалі залишає бажати кращого. Натомість тарифи на ЖКГ з місяця в місяць взагалінеобґрунтовано ростуть, як на дріжджах.
Іось - чергова«соціальна» ініціатива від влади. Два дні тому на офіційному сайтіМінрегіонбуду було розміщенозаконопроект, який визначає порядок нарахування пені за несвоєчасну чи неповнусплату за житлово-комунальні послуги. А це означає, що вже з дня на день зазначений законопроект опиниться упарламенті.
Давайте розберемося, як саме даний проект закону вплине напорядок оплати за послуги ЖКГ. Міністерська ініціатива щодо нарахування пені передбачає, що її розмір становитиме 0,1 % від суми простроченого платежу за кожендень несплати. Для порівняння, до 1996 року розмір пені становив 0,01% від суми простроченого платежу за кожендень несплати – тобто вдесятеро менше.
Осьі порівняйте! З одного боку можновладці списують своїй ж мільярдні боргиперед державою, а з іншого боку – витягують з кишень простих українців останнюкопійку. Більше того,насправді – «за душею» в українців вже не залишилося навіть тої останньоїкопійки. Як свідчать останні соціологічні дослідження, плата за постійнозростаючі комунальні послуги стала непідйомним тягарем для більшості родин.Так, 61% українців зізналися, що після очікуваного підвищення тарифів на газ взагаліне матимуть змоги платити за ЖКГ.
Таким чином, запровадження пені за заборгованість зоплати житлово-комунальних послуг погіршить як фінансовий стан самих українців,так і спричинить додаткове навантаження на держбюджет. Адже суть проблемиполягає не в тому, що люди не платять вчасно за ЖКП, а в тому, що вони не маютьзмоги заробити стільки грошей, щоби їх вистачило і на життя, і на оплатукомуналки. Із запровадженням пені грошей більше не стане, а як раз – навпаки.Тобто наслідки прийняття цього законопроекту очевидні – ще бідніше населення таще більші борги за комунальні послуги.
Нагадаю, з 1996 по 2011 рік діяв мораторій на стягненняпені у зв’язку з невиконанням державою своїх зобов’язань по виплаті зарплат, пенсій таінших соціальних виплат. Однак, те, що мораторій припинив свою дію,аж ніяк не означає, що в 2011 році державаповернула громадянамусіборги. Приміром, станом на1 січня цього року заборгованість по виплаті зарплат і пенсій склала більше мільярда гривень. З цього приводуАрсеній Яценюк вніс відповідний законопроектта вимагав продовжити дію мораторію до повного погашення заборгованості перед громадянами. Однак, за відмашкою «диригента» Чечетова, «кнопкодави» Партії Регіонів успішно цю ініціативу провалили.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3795
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23000
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17388
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16906
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13539
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11586
Контакти
E-mail: [email protected]