НБУ надав банкам кредити. Навіщо їм додаткові гроші?
На першому тендері із підтримання ліквідності банків НБУ надав перші транші довгострокового фінансування банкам на загальну суму 2,4 млрд грн строком – від 1 до 5 років.
Банківський сектор довго чекав на цю подію. НБУ надав перші транші довгострокового фінансування банкам – без обмеження за сумою. Наступний такий тендер відбудеться 12 червня. Може скластися враження, що під рефінансуванням мається на увазі необхідність банків у докапіталізації, але це не так. Сьогодні банківська система України має ліквідність майже 200 млрд грн і ще близько 8 млрд дол. США. Такий показник ліквідності дозволив банківській системі зустріти кризу набагато більш підготовленою, ніж у 2008 році. Може виникнути справедливе запитання: навіщо банкам зараз залучати кошти від регулятора у вигляді довгострокового фінансування?
Відповідаючи на нього, важливо розуміти, з чого складаються 200 млрд грн ліквідності. Близько 140 млрд – це гроші, розміщені в депозитних сертифікатах, а 60 млрд грн – це залишки на кореспондентських рахунках банків. Як депсертифікати, так і залишки на коррахунках мають короткостроковий характер (до одного місяця).
Засоби регулятора, на які так довго чекав банківський ринок, мають довгострокову основу. Так зване довгострокове фондування (залучення банком ресурсів) – це і скорочення розривів ліквідності банків, і задоволення попиту з боку бізнесу на довгостроковий ресурс.
Якщо коротко, що таке рефінанс?
Рефінансування - це такий самий кредит, який потрібно повернути, тільки в даному випадку НБУ кредитує комерційні банки. Для банків це можливість брати під невисокі проценти кредити НБУ. Варто відмітити, що саме від ліквідності банків залежить те, чи будуть вклади клієнтів надійними. Однак на сьогоднішній день поняття рефінансу банків з боку НБУ виглядає не як «рятувальний круг» під час кризи, а як комерційний взаємовигідний продукт, що дозволяє бізнесу будувати довгострокові плани розвитку.
Навіщо зараз банкам рефінанс?
Залучення комерційними банками рефінансування дозволить розширити власні можливості з надання фінансових послуг фізичним і юридичним особам.
Банки залучили кошти для кредитування реального сектора економіки. Незважаючи на відсутність потреби банків у додаткових гривневих ресурсах, залучення цього довгострокового ресурсу від НБУ дає можливість запропонувати ринку новий кредитний продукт, попит на який був уже давно. Ми вже цей продукт сформували і запускаємо його в роботу. Варто відзначити, що вартість цих кредитів буде залежати від зміни облікової ставки НБУ. Тобто очікуване зниження на наступному засіданні в червні облікової ставки на 1 процентний пункт спричинить зниження вартості кредитування для клієнтів.
Доступ до такого інструменту довгострокового фінансування від НБУ отримає більшу популярність. Це унікальна можливість, яка дозволить банкам в умовах політики дедоларизації банківського сектора використовувати наявні вільні кошти в іноземній валюті для кредитування реального сектора економіки в національній валюті.
Як це вплине на економіку?
НБУ дає як комерційним банкам, так і бізнесу позитивний меседж, формуючи позитивні очікування. Водночас інвестиційна політика та настрої кожного окремого банку мають ключове значення в даному питанні. Важливо, аби ресурс НБУ не став інструментом для спекулятивного розміщення в ОВДП, адже в цьому випадку рефінанс буде підтримувати бюджет, а не розвиток бізнесу.
Найімовірніше, частина банків підуть саме таким шляхом, віддаючи свою ліквідність, у тому числі у вигляді рефінансування НБУ, на покриття дефіциту державного бюджету. Але тоді це не буде працювати на економіку країни.
Тільки якщо направити рефінансування НБУ в реальний сектор, воно буде сприяти розвитку бізнесу та, як наслідок, економіки всієї країни.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник вчора о 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко вчора о 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков вчора о 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель вчора о 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 355
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 206
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 126
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 116
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
36286
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11676
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 11267
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
10957
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 9964