Порівняльна реклама: поле для креативу чи черговий тест на зрілість?
Президент підписав закон щодо використання порівняльної реклами після багатьох років її заборони. Чи готовий український ринок реклами до цього?
Учора, 09.12.2019 р., Президент України підписав закон, яким, серед іншого, дозволяється використання порівняльної реклами (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу»). Введення такої можливості після багатьох років її заборони пов’язано із гармонізацією законодавства України з законодавством Європейського Союзу. Директиви ЄС щодо порівняльної реклами діють з 2006 року, однак чи готовий український ринок реклами до цього?
Сам закон досить продуманий та виважений. Ним доволі чітко окреслюються межі використання порівняльної реклами, умови, коли вона не порушуватиме законодавства та є дозволеною.
Так, порівняльна реклама дозволяється у наступних випадках:
1) реклама не містить ознак нечесної підприємницької практики, визначених законодавством про захист прав споживачів;
2) реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті ж потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;
3) реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;
4) реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;
5) щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;
6) реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;
7) товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації.
Незважаючи на деталізацію, перелік дозволених підстав для застосування порівняльної реклами залишається значною мірою суб‘єктивним та дає простір для маневру і контролюючим органам, і рекламодавцям.
В Україні, на жаль, такий підхід може призвести до суттєвого порушення прав споживачів та випуску відверто дискредитуючої порівняльної реклами - принаймні про це свідчить практика. Сьогодні рекламні агентства просто не приймають до друку чи до випуску в ефір порівняльну рекламу. Після набрання чинності закону агентствам, так само як і рекламодавцям прийдеться щоразу оцінювати, наскільки порівняльна реклама відповідає вимогам законодавства.
Не секрет, що дискредитуюча реклама часто має суттєвий вплив на споживача та його вподобання – тому, скоріше за все, питання про використання такої реклами часто буде вирішуватися рекламодавцем з огляду на розмір потенційного штрафу.
Нагадаю, що в Європі ринок реклами розвивався багато років. На ньому були сформовані чіткі правила гри, які відомі та зрозумілі всім. В Україні й досі не вирішено питання відповідності реклами вимогам щодо недопустимості введення споживачів в оману. Зрозуміло, що ми, відчуваючи себе частиною Європи, хочемо жити по європейських правилах, а рухатись в бік допустимості порівняльної реклами від нас вимагає бізнес, зокрема транснаціональні корпорації, що працюють в Україні. А от наскільки ми ментально стали європейцями і чи готові ми відповідально застосовувати європейські правила гри у бізнесі – покаже час. Покаже це і практика застосування нових законодавчих положень, які дозволяють порівняльну рекламу.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22999
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9545
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8739
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727