Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
13.10.2016 11:25
Енергетика на порозі нової хвилі приватизації
В парламенті серйозно зацікавилися темою майбутньої приватизації вітчизняних енергетичних підприємств.
В парламенті серйозно зацікавилися темою майбутньої приватизації вітчизняних енергетичних підприємств. Варто нагадати, що представники влади нещодавно анонсували намір приватизувати наступні об’єкти: ПАТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Миколаївобленерго», АК «Харківобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго» і ПАТ «Черкасиобленерго», ПАТ «Центренерго», державних ТЕС та вугільних підприємств.
В комітеті ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулися перші слухання «Шляхи вдосконалення процесу приватизації та залучення приватного капіталу до об’єктів паливно-енергетичного комплексу України». Цього разу «на килим» запросили керівників державних установ, що опікуються відповідними питаннями – Міненерговугілля, Мінекономіки, Фонду державного майна та НКРЕКП. Під час других слухань депутати планують зустрітися з незалежними експертами, потенційними інвесторами, які озвучать своє бачення майбутніх приватизаційних процесів. А невдовзі нардепи вироблять свої зауваження та пропозиції. Зараз же депутатів цікавить питання, на яких етапах перебуває підготовка до майбутнього відчуження держмайна.
Підготовка обленерго до приватизації, як звітують керівники ФДМ, триває уже рік. Складність процедури пояснюється відсутністю RAV-регулювання (так зване стимулююче регулювання – система тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів; це потрібно, аби інвестор мав розуміння своїх майбутніх втрат та доходів). Як стверджує голова Фонду держмайна Ігор Білоус, щойно запровадять RAV-регулювання, процес буде прискорено.
Приватизація ТЕЦ зараз більше розглядається інвесторами як майданчик для можливостей будівництва нових об’єктів на альтернативних джерелах. Оскільки, як стверджує голова ФДМ Ігор Білоус, реальна вартість цих об’єктів набагато менша, аніж ціна металобрухту від цього підприємства та земельна ділянка під ними.
Щодо «Центренерго», то в цьому випадку зараз проходить процедура відбору радників. Їхня функція – здійснення оцінки та економічний висновок.
Вугільні шахти – найпроблематичніший напрямок. У стислі строки Міненерговугілля має вирішити низку питань для передачі цих підприємств Фонду держмайна. Й головною проблемою зараз є заборгованість перед гірниками насамперед у тих місцевостях, де окрім однієї шахти людям ніде працевлаштуватися.
Що стосується таких підприємств як «Енергоатом», «Нафтогаз», «Укртрансгаз», «Укргазвидобування», то тут бачення керівництва Фонду «консервативне» – вони мають бути виключно державними, але підпорядковуватися не міністерствам, а окремому холдингу…
Перший етап слухань засвідчив, що посадовців більше цікавить не те, хто заплатить вищу ціну за той чи інший об’єкт, а те, хто і як інвестуватиме у їхній подальший розвиток. Можливо, це – слушний підхід. Але попередній досвід приватизації енергетичних об’єктів засвідчив, що часто інвестори фактично перекладали взяті на себе зобов’язання на державу. Або ж збільшували тарифи. Яскравий приклад – використання розподільних газових мереж, нафтопереробні заводи…
Слід звернути увагу ще на один аспект. Станом на 1 жовтня ц. р. заборгованість постачальників електричної енергії перед ДП «Енергоринок» становить понад 29 млрд грн. Саме обленерго мають найбільшу заборгованість і повністю або частково перебувають у державній власності. Отже, їхній фінансовий стан викликає особливе занепокоєння. Можливо, питання не в приватизації, а в розумінні наскільки ефективно приймаються рішення на таких підприємствах? Як там відбуваються кадрові призначення? Який фінансовий результат вони отримують? І, нарешті, чому виникає така «захмарна» заборгованість?
А що від приватизації обленерго отримає споживач, тобто пересічний українець? Дуже не хотілося б, щоб відповіддю на це питання було: чергове збільшення тарифів, мовляв, це потрібно для оновлення інфраструктури абощо.
Вік українських енергетичних активів становить у середньому 40 років. Деякі об’єкти зношені на рівні 60-85%. При цьому споживання електричної енергії всіма категоріями споживачів зростає з року в рік. А енергопостачальні компанії не мають ресурсів, щоб забезпечувати безперебійне, якісне та безпечне електропостачання для споживачів електричної енергії.
Урядовці бачать один вихід із такої ситуації – виведення енергопідприємств з-під державної «опіки» й передача їх новим приватним власникам. При цьому чомусь забувається, що енергетичні об’єкти – це не тільки джерело наповнення бюджету, але й складові об’єднаної енергетичної системи. Таким чином роздержавлення не повинно спричинити її розбалансування та колапс. Адже кожне з цих підприємств виконує комплекс робіт з обслуговування безперебійної роботи паливно-енергетичного комплексу. А це, що особливо актуально сьогодні, забезпечує проходження осінньо-зимового максимуму для українського споживача…
Експерти ІСЕД залучені до другої фази парламентських слухань на тему перспектив приватизації вітчизняних енергетичних об’єктів. За 2-3 тижні ми оприлюднимо наше експертне бачення й пропозиції щодо цих процесів.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стягнення коштів, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником Євген Морозов 10:30
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов вчора о 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов 04.10.2024 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич 04.10.2024 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко 04.10.2024 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов 02.10.2024 10:21
Топ за тиждень
- Зміни в призначенні субсидій 316
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 279
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 246
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 227
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 120
Популярне
-
Названо 10 криптовалют, які найкраще купувати зараз
Фінанси 11341
-
У Харкові приватизують один із найстаріших проєктних інститутів України: результати торгів
Бізнес 11285
-
Підконтрольна ГУР компанія заборгувала державі понад 800 млн грн – розслідування
Бізнес 5984
-
АРМА продало 68 тонн електронних відходів та плат з кілограмами дорогоцінних металів
Бізнес 5252
-
Бохо-шик, переосмислене ретро та інші модні тренди із Paris Fashion Week: ФОТО
Життя 4137
Контакти
E-mail: [email protected]