Ще раз про рецепт щодо Донбасу

Я вже двічі писав про своє бачення щодо шляху розв'язання конфлікту на Сході України. Наполягаю на двох, принципових для мене, моментах:1. Розв'язати конфлікт можна, якщо Україна не йтиме у фарватері інтересів Росії по виходу із цієї східноукраїнської криз

Я вже двічі писавпро своє бачення щодо шляху розв'язання конфлікту на Сході України. Наполягаюна двох, принципових для мене, моментах:

1. Розв'язатиконфлікт можна, якщо Україна не йтиме у фарватері інтересів Росії по виходу ізцієї східноукраїнської кризи, а пропонуватиме свій варіант, кардинальновідмінний від путінського.

2. Нам вкрайнеобхідно знати: а чи хочуть мешканці окупованих територій Донецької та Луганськоїобластей (в масі своїй совкового мислення) жити в Україні, яка стала на шляхєвропейської інтеграції?

По першому пунктузгоден зі всіма експертами, журналістами та політиками, які поділяють думку, щознищений Донбас Путіну не потрібен. Виникає закономірне питання: а що Українітакий Донбас потрібен? Відповідь очевидна. 

Тоді наступнезапитання: Якщо мешканці Донбасу «нєгодуют» через його знищення, кому вони пред’являютьпретензії через це? Росії? Україні? Відповідь не очевидна.

Що робить Путін?Своєю пропагандою намагається сформувати у мешканців Донбасу (та й світу), що увсьому винна «київська хунта» та США. 

Україна намагаєтьсяборотися в цій інформвійні. Поки успіхи слабенькі, але, вже проглядаються першікроки Мінінфополітики України (відновлення ТБ в Слов'янську, з гори Карачун). 

Але, даруйте, хтоживе на Донбасі? Невже за рік війни на Донбасі не сформувався необхідний рівеньдумаючих людей, які почнуть боротьбу за свою землю, проти загарбників? Невже,місцевий середній клас не розуміє де їхній вибір?

Отже, по першомупункту: Україна має заявити на весь світ (і, особливо для мешканцівДонбасу) – нам такий зруйнований Донбас не потрібен! Нехай Путін забирає йогособі. Це і є альтернативний варіант путінському сценарію! Це я сказав про територію.

А тепер, по другомупункту. Він стосується людей. Тих, хто виріс, любить, шанує і хоче жити на своїйдонбаській землі! Цим людям треба визначатися, з ким вони? Якщо вони, в масісвоїй «совки», то біда... Вони виберуть Рашу, Путіна... Немає питань, це їхнійосмислений, чи ні (якщо мовчатимуть думаючі), вибір.

Але, якщо єдостатньо критична маса думаючих, мислячих, самодостатніх (середній клас)людей, то їхня жертовна просвітницька праця повинна переломити ситуацію накористь України, Європейської України!

Висновок: українськимДонбас ніколи, без доброї волі самих мешканців Донбасу не стане! Тим паче, вскладі європейської України!

Тому, мій рецепт поДонбасу простий:

1. Лініярозмежування має стати новим кордоном з Росією (тимчасовим), що практично ізроблено, гратулюю владі за це.

2. Окупованітериторії Луганської та Донецької областей мають бути визнані такими ВерховноюРадою України, як по Криму.

3. Жодної копійки зукраїнського бюджету на ці території.

4. Максимальнефінансування з українського бюджету на території, підконтрольні Україні, щоб залінією розмежування бачили різницю!

5. Підготувати «дорожнюкарту» розв'язання конфлікту по алгоритму: 
а) плебісцит на окупованих територіях по питанню з ким вони: путінською Росією,чи Європейською Україною;
б) загальноукраїнський референдум по подальшій долі Донбасу, без сумніву,спираючись на результати їхнього плебісциту;
в) внесення необхідних змін в Конституцію України (якщо в цьому буде потреба)щодо відповідного статусу чи формування місцевих органів влади.

Як на мене, наставнарешті час всім говорити правду про війну на Сході України і пропонувати шляхивиходу із цієї кризи! Я в цей варіант вірю! Головне, щоб в нього повірили нашіполітики і чиновники.

Слава Україні!