Відмова замовника на етапі виконання договору

Як відшкодувати збитки

Коли сторони укладають договір, обидві часто сподіваються на порядність контрагентів і нехтують умовами, які повинні захистити їх у разі настання кризової ситуації. Тож зіткнувшись із недобросовісним виконанням зобов'язань, сторони прагнуть якнайшвидше повернути свої кошти. Але як це юридично грамотно зробити?

У цій статті я вирішив детально проаналізувати законодавчі положення, аби допомогти врегулювати такий договірний конфлікт та повернути втрачене постраждалій стороні.

Законодавче визначення 

Договір підряду — це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу

Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, втілений у законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.

Сторони договору можуть передбачити, що:— кжна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;

— сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;

— сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.

Як розірвати договір? 

Статтею 651 ЦК України та статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, а розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Тобто для того, щоби розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.

Статтею 849 ЦК України передбачено:

— Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

— Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі коштом підрядника.

Замовник має право в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. 

Не вимагається взагалі ніяких причин для реалізації цього права замовником, але є необхідним дотримання певних умов: 

1) така відмова можлива до закінчення виконання робіт; 

2) вже виконані підрядником роботи підлягають повній оплаті; 

3) відшкодувати підряднику збитки, спричиненні розірванням договору, як реальні, так і упущену вигоду.

Якщо відступи в роботі від умов договору підряду або інші недоліки в роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (стаття 858 ЦК України).

Відшкодування збитків є однією із форм або мір цивільноправової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їхнього відшкодування.

Для цього нема потреби особливо вказувати в законі або в договорі про право особи вимагати таке відшкодування. Якщо, наприклад, порушене право особи, яке випливає із договору, але в тексті договору немає вказівки на те, що внаслідок цього мають бути відшкодовані збитки, право на відшкодування збитків кредитор усе одно буде мати.

Що варто розуміти під реальною шкодою

Варто пам’ятати, що до збитків відноситься реальна шкода, під якою розуміється дві групи витрат:

1) Витрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі. У такому випадку йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою.

2) Витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Крім того, до збитків входить так звана упущена вигода, під якою розуміються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. У цьому випадку йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права.

Зробивши відповідний розрахунок, замовник може звернутися до підрядника з вимогою про відшкодування збитків.

Порада від експерта

Перед тим, як віддати гроші за поки “фантомні” роботи, краще зайвий раз переглянути положення договору й переконатися, що ви почуватиметесь безпечно в разі настання конфлікту. Рекомендую ще на початку співпраці визначити відповідальність сторін і порядок її застосування. Якщо розумієте, що самостійно впоратись у вас не вийде, зверніться до експерта, що супроводжуватиме вас під час укладення договору підряду й у процесі співпраці з контрагентами.