З 1 січня 2014 року запроваджуються електронні податкові перевірки
З 01.01.2014 року Податковим кодексом України запроваджується механізм проведення електронних перевірок платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
З 01.01.2014 року Податковим кодексом України запроваджується механізм проведення електронних перевірок платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Згідно абз. 6 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ),електронна перевірка відноситься до категорії документальних позапланових невиїзних перевірок. Електронну перевірку ініціює сам платник податків,подаючи відповідну заяву в відповідний територіальний орган Міндоходів (надалі – орган доходів і зборів), в якому він перебуває на податковому обліку.Заява має бути подана за десть календарних днів до очікуваної дати початку проведення електронної перевірки.
Право подати заяву про проведення електронної перевірки мають тільки платник и податків і з незначним ступенем ризику. Згідно норм п.77.2 ст. 77 ПКУ платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки.
Перелік ризиків та їх розподіл за ступенями, згідно з п. 77.2 ст.77 ПКУ встановлює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Критерії розподілу ступенів ризику містяться в Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджені в наказі ДПС України від 27.06.2012 року № 553.
03.06.2013 року Міндоходів прийняло наказ № 143, яким затвердило Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення органом доходів і зборів про проведення такої перевірки (надалі – Порядок). Згідно з цим документом, електронні перевірки платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, проводяться з 01.01.2014 року; суб'єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу - з 01.01.2015 року, а всіх інших платників податків - з 01.01.2016 року.
Згідно Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 року № 4618-VIсуб'єктами мікропідприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
- юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб'єктами малого підприємництва є:
- фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
- юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб'єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої
організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Платник податку у з аяві, крім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку зазначає інформацію про:
1. податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;
2. систему оподаткування, що застосовується платником податку;
3. перелік податків, які будуть перевірені під час проведення електронної перевірки (єдиний податок, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, інші податки в разі наявності технічної можливості їх перевірки органом органом доходів і зборів;
4. ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку;
5. ведення в електронному вигляді первинних документів, що підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;
6. надання платником податків разом із Заявою в електронній формі документів, пов'язаних із розрахунком і сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації);
7. спосіб надання документів для електронної перевірки (за допомогою каналу, яким передається електронна звітність, або електронного носія інформації).
Заява та необхідні для проведення електронної перевірки документи можуть бути подані платником податків в орган доходів і зборів одним із зазначених способів:
· листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
· безпосередньо в територіальний орган доходів і зборів ;
· в електронному вигляді (підписана електронним підписом керівника платника податку).
Документ вважається поданим лише після отримання підписаного підтвердження від територіального органу доходів і зборів.
Електронна перевірка може бути проведена за вказані платником податків податкові періоди, за які не проводилися документальні планові або позапланові перевірки, а також за умови надання територіальному органу доходів і зборів відповідних декларацій (розрахунків).
Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання в електронній формі документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою відповідного податку (збору), а територіальний орган доходів і зборів може вимагати надання паперових копій документів, необхідних для проведення електронної перевірки.
Рішення про проведення або непроведення електронної перевірки має бути прийняте територіальним органом доходів і зборів протягом 10 календарних днів з моменту одержання заяви та всіх необхідних документів.
Серед підстав для відмови у проведенні електронної перевірки можуть бути такі:
· заяву подано з порушенням установленої форми, в заяві не заповнено або заповнено неправильно необхідні дані, заява не підписана повноважною особою, або підпис такої особи не завірений печаткою платника податку;
· платник податків відноситься до категорії середнього або високого ступеня ризику;
· період, що підлягає перевірці вже був охоплений документальною плановою або позаплановою перевіркою (з тих питань, які хоче перевірити платник податків);
· інші аргументовані підстави, які технічно не дають можливості провести електронну перевірку.
Рішення про проведення/непроведення електронної перевірки надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття. А рішення про непроведення електронної перевірки не обмежує можливість повторного звернення платника податків із новою заявою.
Додамо, що Порядок почне діяти з 01.01.2014 року і першими його зможуть випробувати на собі платники єдиного податку.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 24708
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21312
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 11859
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9548
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8116