Якщо зазирнути в нещодавно прийнятий бюджет, то ніяких грошей безпосередньо на будівництво нового метро не передбачено взагалі: ані на Троєщину, ані на жоден інший напрямок.
Серед вічних тем для київських чиновників особливе місце посідає тема будівництва метро на Троєщину. Свого часу її активно використовували і Леонід Черновецький, і Олександр Попов, і навіть Анатолій Голубченко за своє недовге керівництво містом встиг пообіцяти виділення коштів на довгоочікуване будівництво.
Не оминули можливості попіаритись на дражливій темі і нинішні секретар Київради Галина Герега та новий голова КМДА Володимир Макеєнко. Після прийняття бюджету на 2014 рік, на брифінгу для журналістів вони озвучили цифру в 147 мільйонів гривень, яку обіцяли спрямувати на будівництво тієї самої четвертої гілки метро. Саме ця цифра була опублікована в більшості ЗМІ. Втім, виявилось, що вірити цим людям на слово було поганою ідеєю.
Якщо зазирнути в нещодавно прийнятий бюджет, то ніяких грошей безпосередньо на будівництво нового метро не передбачено взагалі: ані на Троєщину, ані на жоден інший напрямок. Всього стаття про розвиток метрополітену передбачає виділення 8,1 млн. грн. Цього вистачить хіба на ремонт найбільш зношених вагонів. У межах міста це мізер. Навіть на встановлення громадських туалетів передбачається вдвічі більше коштів.
І хоч метро на Троєщину значиться у списку проектів, які можна реалізовувати за кошт інвесторів або кредитів, проте в самому бюджеті на довгоочікувану транспортну гілку виділено не більше і не менше, ніж 0 гривень.
Звідки ж узялася цифра в 147 млн.? В бюджеті є схожа цифра, виділена на будівництво – це 141,7 млн. грн., передбачених на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу, іншого довгобуду, який вже побив усі рекорди за строками та вартістю будівництва. Проте хто як не Галина Федорівна та Володимир Володимирович мали би розуміти, що будівництво автомобільного мосту, по якому пізніше прокладуть гілку метро, аж ніяк не дорівнює будівництву цього ж самого метро.
Своїми пустопорожніми обіцянками Герега та Макеєнко приєдналися до сонму чиновників, які божилися ось-ось узятися за цю делікатну справу. Всього півтора місяці тому почати будівництво вже в березні обіцяв Михайло Костюк, заступник голови КМДА. Всього за кілька днів до його заяви в метрополітені обіцяли почати будівництво вже у січні 2014 року. Олександр Попов та Леонід Черновецький встигли анонсувати швидкий початок будівництва не менш ніж по півдесятка разів кожен. У травні 2013-го, щоб підтвердити слова Попова про те, що будівництво вже почалося, на Куренівці навіть закопали на глибині півметра кілька бетонних блоків для тунелю. Пізніше виявилось, що поставлені для годиться блоки насправді навіть не годяться для експлуатації, оскільки поставлені з відхиленням від плану будівництва.
Втім, мешканцям Троєщини не звикати – перші обіцянки провести гілку метро в один з найбільш густонаселених районів столиці пообіцяли ще у 1981 році. Єдине, що вони отримали з того часу – проведена ще Черновецьким так звана «електричка на Троєщину», яка насправді зупиняється десь на межі Райдужного масиву та Воскресенки – за 2 кілометри від межі Троєщинського масиву.
З кожним роком затори на Московському мосту, єдиному транспортному коридору, що з’єднує 300 тисяч жителів Троєщини з правим берегом, стають все довшими. Але влада не переходить до чогось більшого, ніж обіцянки, які щоразу виявляються лише цяцянками. Або звичайною брехнею, як у випадку з останньою заявою Гереги та Макеєнка.
Серед вічних тем для київських чиновників особливе місце посідає тема будівництва метро на Троєщину. Свого часу її активно використовували і Леонід Черновецький, і Олександр Попов, і навіть Анатолій Голубченко за своє недовге керівництво містом встиг пообіцяти виділення коштів на довгоочікуване будівництво.