Від жертви до партнера: що насправді означає URC2025 для України
Враження з URC2025 у Римі: Україна впевнено заявила про себе як рівноправний партнер Європи у відновленні, безпеці та розвитку.
Головний висновок конференції, який не написаний у жодному комюніке, але який зчитувався у кожному виступі: Україна пройшла величезний і складний шлях від жертви - до рушійної сили, від прохача – до рівноправного партнера.
Цьогорічна Ukraine Recovery Conference у Римі була для мене не просто черговим заходом - це була концентрація сенсів, зусиль і правди. Подія, яка чітко продемонструвала: ми вже не «кандидати», не «наближаємось», ми вже частина європейської сім’ї. І це не просто пафосні слова - це результат того, як себе презентує Україна, які меседжі транслює, які виклики бере на себе.
Попри закиди з боку окремих ЗМІ, що URC перетворюється на «парад костюмів» або клуб привілейованих, це було зовсім не так. Це була щільна, напружена та продуктивна робота 24/7. Сотні сесій, сайд-івентів, пітчів, зустрічей, обговорень. І головне, що не було поділу на «українців» і «європейців». Вперше я відчула: ми говоримо однією мовою, працюємо на рівних, ми вже разом.
Україна на відмінно виконала домашню роботу і підготувалася до конференції. Усі регіони, бізнеси, стартапи, урядовці, громадські організації, митці, ветерани - ми були всюди. Не просто делегація, а країна в дії. Сучасна, різноманітна, потужна. І що важливо - сильна та впевнена. Без меншовартості, з чіткою візією, з рішучістю.
Вікно можливостей, яке не можна змарнувати
URC2025 - це не про благодійність. Це про інвестиції в майбутнє. І ця риторика звучала всюди: і у промові президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка заявила, що Європа буквально робить ставку на Україну, і у розмовах з приватними інвесторами. Україна перестала бути тільки «постраждалою», вона стала можливістю. Для бізнесу, для інновацій, для змін. Звучали чіткі меседжі: «Ми не боїмося стратегічного виміру», «Маємо прискорити євроінтеграцію України», «Це інвестиція в усіх нас».
Цьогоріч на конференції до економічної дискусії були включені й оборонні теми. Уперше URC стала майданчиком для обговорення зміцнення української оборонної промисловості, угод з виробництва дронів, боєприпасів тощо. Бо захист країни - це теж частина відновлення. Крім цього обговорювалась і тема ментального здоров’я, адже як влучно наголосила Перша Леді Олена Зеленська: “В умовах запеклої оборони, ми зробили порятунок життів нашим головним пріоритетом у всіх сенсах - фізичному, соціальному та психічному”.
Яскравим та потужним символом став виступ ветерана, який раніше був солістом Запорізької опери, а зараз у складі культурного десанту, з важким пораненням під бандуру, співав на вулиці — і ця тиша, це потрясіння, ця правда про війну промовляла гучніше за будь-які цифри та слова. Це була справжня культурна дипломатія. Бо поряд із мільярдними угодами стоїть історія людяності. А це і є головне в цій війні: залишитися людьми й вистояти як нація.
Нетворкінг, який творить реальність
За ці 48 годин ми встигли те, на що в мирному житті пішли б роки. Партнерства, домовленості, зустрічі, пітчі - все з енергією, фокусом і відкритістю. Такі події не лише будують майбутнє, вони творять його в моменті. У цих коридорах, біля стендів, на ранковій каві народжувалися рішення, які завтра змінюватимуть міста, відбудовуватимуть інфраструктуру, запускатимуть бізнес.
Щороку URC має ставати все більшою, ширшою, глибшою. Бо це подія, яка інтегрує нас в Європу не декларативно, а інституційно, культурно, економічно. Це не просто платформа, це середовище, де народжується нова архітектура Європи. І ми не на узбіччі. Ми у самісінькому центрі.
І якщо хтось ще сумнівається - просто приїдьте. Побачте. Поговоріть. Ви відчуєте, як сильно змінюється не лише Україна, а й сама Європа під впливом нашої історії, сили й гідності.
- Обличчя у мережі: чому моє зображення – не ваш простір Світлана Приймак вчора о 22:06
- Житло під час війни: як змінився попит і девелопмент на українському ринку Віталій Мажара вчора о 15:07
- Агрегація електроенергії в Україні: як працюватимуть нові правила і віртуальні станції Максим Федотов вчора о 15:01
- Чому системи планування не працюють? Олександр Скнар вчора о 14:49
- Хто відповідає за помилки в ЕДО Олександр Вернигора вчора о 14:39
- Диспропорції в пенсійному забезпеченні Андрій Павловський вчора о 11:57
- Між пафосом і прозрінням: коли Захід перестає вірити Дана Ярова вчора о 10:49
- 16 ключових змін до КПК в результаті прийняття законопроєкту №12414 Денис Терещенко вчора о 09:52
- Туреччина – ключ України до ринків Глобального Півдня Олена Широкова 23.07.2025 19:11
- Открытое письмо экспертного сообщества: эпикриз системных проблем Вільям Задорський 23.07.2025 18:38
- Дослідження родоводу: як сімейна історія формує нас сьогодні Олександр Карташов 23.07.2025 15:19
- Чи відбудуться зміни у підході європейських інвесторів після URE в Римі? Сильвія Красонь-Копаніаж 23.07.2025 13:47
- Майно з вироком на плечах: філософія "віндикаційного імунітету" Світлана Приймак 23.07.2025 12:49
- Непрограмні вимоги Євген Магда 23.07.2025 11:36
- Тінь всередині нас: як інтегрувати неприйняті сторони й знайти свою цілісність Наталія Солянікова 23.07.2025 09:36
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 822
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини 454
- Реформаторам треба допомагати, а не саджати за ґрати 398
- Диспропорції в пенсійному забезпеченні 309
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 241
-
Reuters: РФ заблокувала експорт нафти з Казахстану новим указом Путіна
Бізнес 10505
-
Укрзалізниця посилює контроль документів під час посадки пасажирів у поїзди
Бізнес 8550
-
Reuters: Контрацептиви на $10 млн, закуплені USAID для бідних країн, спалять
Бізнес 6149
-
НАБУ завершило розслідування проти Коломойського
Фінанси 5468
-
Cпадщина Коломойського. Хто бореться за АЗС групи Приват та як це змінить ринок
Бізнес 5023