А як же соціальна відповідальність влади?

16 квітня Київрада ухвалила рішення Про затвердження Комплексної київської міської цільової програми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на 2015-2018 роки.

16 квітня Київрадаухвалила рішення Про затвердження Комплексної київської міської цільовоїпрограми сприяння розвитку підприємництва, промисловості та споживчого ринку на2015-2018 роки.

Проект програмипередбачав, що на її реалізацію буде витрачено майже 16 мільярдів гривень. Зних більше половини – кошти фінансово-кредитних установ. Тобто, ставки, у разіпровалу - дуже високі. Серед іншого, в проекті було зазначено, що тотожнапрограма 2013-2014 років не була виконана в повному обсязі через недостатнєфінансування. Але ж це явно не єдиний фактор, який може впливати на результативиконання нової програми. 

Проектом передбачалосяскорочення кількості перевірок. Очевидно, що добитися цього буде не можливо безучасті центральних органів виконавчої влади, до яких доведеться звертатися зподібними ініціативами. Тобто, тут не все буде залежати від столичної влади іповної гарантії сприйняття подібних ініціатив нема. Несприйняття їх, в своючергу, буде впливати на ефективність програми та ступінь її виконання. 

Виникає питання: якісаме дії будуть вчинені в такому випадку з метою забезпечення реалізації даногоположення та вжиття яких заходів передбачено в цьому напрямку загалом і якими можливостямиволодіє в такому випадку столична влада.

 Ці питання я поставивкерівнику Департаменту промисловості та підприємництва КМДА, який доповідавпитання на пленарному засіданні. Конкретної відповіді не отримав, як і багатоінших депутатів від «Свободи» та інших фракцій.

 Справа в тому, щоскорочення перевірок для бізнесу можливо забезпечити лише через змінувідповідних нормативних актів, які були ухвалені Верховною Радою, Кабінетомміністрів та центральними органами виконавчої влади.

 Отож, цих зміндоведеться добиватися саме від них. Якщо ж цього зробити не вдасться, товиконання відповідного пункту програми просто не відбудеться. Ну, і справді,процес дерегуляції може запускатися на рівні центральної влади, натомістьможливості місцевої в цьому – обмежені. Від неї залежить мало.

 Подібні програмипотрібні, адже бізнес в столиці перебуває в дуже скрутному стані. Проте, втакому вигляді дана програма має численні недоліки, котрі можуть вплинути нарезультати її виконання. А ціна питання для міста дуже висока.

 Більше того, середпріоритетних завдань програми зазначено вдосконалення нормативного регулюваннясфери підприємництва, усунення необгрунтованих перешкод у здійсненніпідприємницької діяльності тощо. Ці заходи могли би здійснюватися і поза межамиданої програми, а краще перед початком її виконання. Адже, для нормотворчоїроботи не потрібно запускати цільову програму, а можна розробляти акти тапредставляти їх на суд громадськості, вносити в зал, обговорювати і ухвалювати.Це навіть збільшило  б шанси на те, що подібні програми були успішними. Цете, що потрібно було би робити і так, не чекаючи ухвалення спеціальних програмта інших документів.

 Також середпріоритетних завдань визначається підвищення соціальної відповідальностібізнесу. Викає питання: влада нарешті візьметься за підвищення власноїсоціальної відповідальності?

 Починати потрібнозавжди із себе. Чи не так?