Електронна система у галузі будівництва: Як це працює в столиці Південної Кореї

У Сеулі вже близько восьми років успішно функціонує Система прозорого будівництва. Які її основні можливості та в чому цінність такого досвіду для України - читайте нижче

Наразі в Україні активно працюють над впровадженням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яка покликана максимально спростити та покращити отримання адміністративної послуги та полегшити життя всім учасникам ринку. Про хід роботи над Системою та про її особливості я Вам вже неодноразово розповідав.

Але хочу відзначити, що подібна Система прозорого будівництва вже близько восьми років успішно функціонує в Південній Кореї – у місті Сеул в галузі державного та муніципального будівництва. Сеул – столиця держави, місто з особливим статусом. І електронну систему прозорого будівництва було розроблено виключно для цього міста. (Станом на 2018 рік його населення складало 9,8 млн людей.) І саме ця система дозволила їм подолати великі проблеми в містобудуванні – викорінити корупцію, зловживання, шахрайство тощо. Адже доходило до того, що почали миттєво руйнуватися новозведені будівлі та споруди. Наприклад, в середині 90-х років минулого сторіччя в Сеулі обвалилися міст та універмаг. Загинуло понад 1,5 тис. людей. Тоді місцева влада вирішила повністю змінювати підхід до будівництва. І вже після впровадження нової електронної Системи будівництво в Сеулі піднялося на високий рівень.

Система прозорого будівництва в Сеулі: основні характеристики та переваги

Для подолання вищезгаданих проблем галузі була розроблена та з 2012 року вже запущена Система прозорого будівництва в метрополії Сеул.

Ця система складається з кількох підсистем: One-PMІS (для керівництва та управління будівельними проектами), Allimi (будівельного інформатора для розкриття інформації по будівельним проектам), sPMS (системи управління платежами субпідрядника) та E-HARM (електронної системи управління людськими ресурсами для управління працівниками та пільгами).

До підсистеми One-PMІS мають доступ представники Уряду муніципалітету Сеулу (як замовник), керівник проекту та підрядник. Вони вносять відповідну інформацію в електронному вигляді, що сприяє підвищенню відкритості будівництва проекту. Також вся звітність акумулюється в статистичні масиви даних, які потім використовуються при формуванні та реалізації державної політики.

Підсистема має кілька режимів: «Адміністратор» (лише для використання Урядом метрополії Сеул. Доступна інформація по всім будівельним об’єктам на визначеній території) та «Бізнес» (для керівників будівельного проекту і підрядників. Доступ видається до конкретного об’єкта).

Це дозволяє автоматизувати і стандартизувати процес надання звітності, відійти від паперових документів, забезпечити ефективний нагляд за відповідністю будівельних робіт вимогам законодавства, уникати корупційних складових за рахунок підвищення відкритість та гласності всіх механізмів.

Підсистема One-PMІS акумулює інформацію, частину з якої відповідно до критеріїв про відкриті дані потім передає до підсистеми Allimi, яка є відкритою для всіх бажаючих. Останню спеціально створеною для доступу громадян до інформації та забезпечення зворотного зв’язку.

Allimi являє собою карту з можливістю огляду інформації по кожному з об’єктів. Громадянам доступні такі основні блоки відомостей:

- точне місцезнаходження об’єкта будівництва;

- документи про затвердження проекта;

- терміни будівництва, включаючи їх продовження;

- темпи виконання робіт;

- щотижневі звіти про виконання робіт та фотографії будівельного майданчика;

- загальні видатки по проекту та структура видатків;

- історія фактичних платежів генеральному підряднику та субпідряднику;

- ключові учасники та керівники проекта;

- штрафи, накладені на підрядників;

- питання, скарги та пропозиції від громадян.

Також дана система доступна для використання в форматі мобільного додатку.

Цінність досвіду для України

Якщо проаналізувати всі вищезгадані блоки та порівняти їх з вітчизняної Єдиною державною системою у сфері будівництва, то можемо побачити, що вони дуже схожі за змістом.

На мою думку, при впровадженні в Україні аналогічних механізмів переводу подання звітності в електронний формат ми зможемо не лише нівелювати корупційні ризики та уникнути махінацій в галузі, а і суттєво спростити діяльність забудовників – адже заповнення стандартизованої документації в е-форматі буде займати набагато менше часу, ніж підготовка відповідної звітності в паперовому вигляді, а відправлення документів в електронній формі одним кліком зробить процес її подачі зручним та миттєвим.