Суд змусив податкову компенсувати збитки платнику податків

Щасливий випадок чи нова українська реальність?

Анулювання свідоцтва платника ПДВ через нібито відсутність підприємства за адресою держреєстрації ще зовсім недавно було улюбленим інструментом тиску податківців на бізнес. Підприємців це ставило перед нелегким вибором – швидко отримати нове свідоцтво з новим номером, чи довго боротися в судах за відновлення старого.

Перший шлях ніби дозволяв платнику податків продовжувати поточну діяльність, але закладав під фундамент бізнесу потужну міну – необхідність так званої «умовної реалізації» активів, а простіше кажучи – нарахування ПДВ на суму усього майна та запасів підприємства. Звісно, ніхто таких нарахувань сам собі не робив, але жити підприємству у такому випадку лишалося до першої податкової перевірки, а перевірки, як відомо, призначає керівництво ДПІ.

Відновлення свідоцтва через суд цю проблему знімало, але ставило під удар поточну діяльність – бо протягом усього часу судових процесів підприємство не вважалося платником ПДВ, і виконання раніше укладених договорів ставало неможливим.

Кількість судових справ по всій країні, де платники податків оскаржували рішення податкової про анулювання свідоцтва платника ПДВ, сягає десятків тисяч. Багато з таких справ було виграно, статус платника ПДВ відновлено...., проте за багато років мені не довелось зустріти жодного випадку, коли підприємство після відновлення свідоцтва вимагало б компенсацію збитків від податкових органів за їх протиправні дії.

І ось, нарешті, в моїй практиці є ситуація, за якою підприємтство не лише домоглось поновлення статусу платника ПДВ, але й частково компенсувало свої збитки.

Отже, у вересні 2014 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняло рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерела М” (видавництво “Зелений пес”) на підставі того, що в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб – підприємців внесено запис про відсутність Товариства за місцем державної реєстрації.

Товариство не погодилось з такою позицією та 24.09.2014 року подало скарги до Головного управління юстиції у м. Києві, та скаргу до Головного управління Міндоходів у м. Києві та ДПІ у Подільському районі...

06.10.2014 року Головне управління юстиції виправило всі свої помилки.., а от ГУ Міндоходів у м. Києві 14.10.2014 року відмовило у задоволенні скарги та не поновило статус платника ПДВ.

06.11.2014 року Товариство звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, за участю третьої особи – відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб – підприємців Подільського району Реєстраційної службу Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

12.12.2014 року у справі № 826/17197/14 Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Джерела М”.

11.02.2015 року Київський апеляційний адміністратівний суд відхилив апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва.

Виконували рішення суду ДПІ довгих 4-ри місяці і лише 19.05.2015 року статус платника податку на додану вартість був відновлений, як того і вимагав суд...

Проте вже 15.03.2016 року Господарський суд м. Києва розглянув справу № 910/613/16 за позовом ТОВ “Джерела М” до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з залученням третьої особи (на стороні відповідача) Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди... І позов було задоволено частково, суд стягнув з ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на користь ТОВ “Джерела М” 46 800 грн. прямих збитків.

05 липня 2016 року цю ж саму позицію підтримав і Київський апеляційний господарський суд, який залишив в силі рішення Господарського суду м. Києва.

28 жовтня 2016 року – ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДЖЕРЕЛА М” держава компенсувала прямі збитки та виконала рішення суду виплативши 46 800 грн.

Цікаво, чи зможе держава, побачивши такі прямі і очевидні збитки від чиновницької сваволі, зробити відповідні висновки і примусити таки фіскальні органи дотримуватися вимог законів, а не виконувати план надходжень за будь-яку ціну.