Працевлаштування українців в Польщі: проблеми правового регулювання
Нелегальне працевлаштування українців в Польщі - проблема, яка негативно впливає, як на працівників так і на роботодавців. Які передумови цього явища, читайте на сторінках блогу.
Загальновідомим є факт, що кількість громадян України, які працюють на території Республіки Польща, набула неабияких масштабів. На сьогодні, за різними підрахунками, в Польщі нараховується вже більше мільйона українських працівників. З іншого боку, з огляду на існуючу ситуацію в Україні, тенденції до постійного збільшення числа українців, що шукатимуть роботу на території ЄС, а найбільше в Польщі – зберігатимуться.
Водночас, варто зауважити, діюче польське законодавство у сфері працевлаштування іноземців, на даний час, в повній мірі вже не відповідає викликам сучасного ринку праці.
Найбільш глобальною проблемною, в цьому контексті, є сфера працевлаштування іноземців за т.з. спрощеною процедурою, на підставі оформлення роботодавцем в територіальному управлінні праці відповідної заяви. Така заява посвідчує право іноземця працювати в Польщі не більше 6 місяців в році, та слугує підставою для одержання ним робочої візи.
Проте, недосконала процедура обігу вказаних заяв роботодавця, створює поле для значних зловживань. Не секрет, що фіктивні заяви, задля одержання робочої візи, можна легко придбати сьогодні як в Україні так і в Польщі. Непоодинокими стали випадки поширення підроблених заяв, до яких, як правило, самі працівники не мають жодного стосунку. Залишається, до прикладу, можливість передбачити в заяві, що іноземець працюватиме 6 місяців, не одним терміном, а окремими періодами протягом цілого року. На підставі такої заяви – в подальшому оформити робочу візу на рік, а пізніше, за заявами вже інших роботодавців, працювати не 6 місяців, а весь період дії цієї візи. І цей перелік можна продовжувати ще довго.
Все це створює зайві перешкоди не лише для іноземних працівників, а передусім для польських роботодавців. Добросовісні компанії, а особливо засновниками яких є українці, повинні фактично постійно доводити, що заяви про намір працевлаштувати іноземця подаються ними не для подальшого «продажу», а для реальної роботи. А після оформлення такої заяви та виготовлення на її підстави візи працівнику – не мають жодних гарантій, що такий працівник фактично приступить до роботи, а не «зникне» на тернах ЄС в пошуках кращої роботи.
Слід також зауважити, що потреба внесення змін у цій сфері продиктована і необхідністю імплементації Польщею положень Директиви Європейсько Парламенту і Ради 2014/36/ UE від 26.02.2014 р., що мало відбутися ще до кінця вересня минулого року.
На сьогодні, робота по удосконаленню правового регулювання праці іноземців в Польщі триває. Остання редакція проекту змін знаходиться на розгляді Ради Міністрів.
Зокрема пропонується запровадити інститут сезонної праці для іноземців. Дозвіл на таку працю видаватиметься лише для окремих сфер господарської діяльності (сільське господарство, туризм та ін.) терміном на 9 місяців в році. Для отримання права на сезонну роботу іноземцю необхідно бути надати договір з роботодавцем, страховий поліс, вказати адресу постійного проживання, та , після одержання візи, фактично з’явитися до управління праці.
Існуюча ж процедура тимчасового працевлаштування іноземців на підставі заяви роботодавця, повинна зберегтися, проте з певними змінами. Зокрема, планується створення в Польщі єдиного реєстру праці іноземців, який акумулюватиме інформацію про трудових мігрантів, з доступом до цих відомостей працівників управління праці, прикордонної служби, консульських установ тощо.
Коли фактично будуть внесені зміни та в чому саме вони полягатимуть – на сьогодні достеменно не відомо. Залишається лише сподіватися, що запланована новелізація якісно вирішить існуючі проблеми у сфері працевлаштування іноземців в Польщі, як в інтересах самих працівників так і добросовісних польських роботодавців.
- Прогноз геополитической погоды 08.08.2024 Володимир Стус вчора о 22:14
- Держава має думати на кілька кроків уперед Дана Ярова вчора о 20:52
- Премія навздогін Євген Магда вчора о 19:04
- Executive освіта в Україні не тільки для бізнесу. Де можуть навчатися держслужбовці? Галина Пустова вчора о 15:06
- Комплаєнс податкових ризиків: новий етап взаємодії податкової та бізнесу Юлія Мороз вчора о 13:34
- Запис в державному реєстрі як достатній доказ розміру частки учасника товариства Євген Морозов вчора о 10:18
- Реєстр ПРРО: навіщо він потрібен зараз та як його реалізувати Андрій Сухов 08.10.2024 18:01
- Действительно ли мобилизация для возрастных категорий 18-25 и 50-60 лет отменена? Віра Тарасенко 08.10.2024 16:14
- Проблемні питання спадкування зруйнованої нерухомості та житлових сертифікатів Ольга Оніщук 08.10.2024 10:32
- Закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення Євген Морозов 08.10.2024 10:26
- БЕБ на місці Євген Магда 07.10.2024 19:41
- Обшуки в офісі: чому варто співпрацювати зі слідчими Фелікс Аронович 07.10.2024 19:07
- Ключові навички високоефективного власника бізнесу Сергій Сорокунський 07.10.2024 15:20
- Заробітки на паломниках: як Рош га-Шана впливає на економіку Умані Олег Вишняков 07.10.2024 14:44
- Незамінна роль юристів у формуванні справедливого та процвітаючого суспільства Микола Стеценко 06.10.2024 22:22
-
Місто біля Києва обрали для будівництва установки зберігання енергії на 20 МВт
Бізнес 44741
-
Власник Vodafone Україна став єдиним учасником аукціону з приватизації ОГХК
Бізнес 34118
-
Довгоочікувана приватизація ОГХК відбулась. Хто і навіщо купив титанові родовища
Бізнес 11071
-
Що не так з експортом зброї – скандал навколо Спецтехноекспорту
Думка 8286
-
Припиніть "велике будівництво". Як забезпечити ЗСУ новою зброєю: стаття Горбуліна та Бадрака
5198