Працевлаштування українців в Польщі: проблеми правового регулювання
Нелегальне працевлаштування українців в Польщі - проблема, яка негативно впливає, як на працівників так і на роботодавців. Які передумови цього явища, читайте на сторінках блогу.
Загальновідомим є факт, що кількість громадян України, які працюють на території Республіки Польща, набула неабияких масштабів. На сьогодні, за різними підрахунками, в Польщі нараховується вже більше мільйона українських працівників. З іншого боку, з огляду на існуючу ситуацію в Україні, тенденції до постійного збільшення числа українців, що шукатимуть роботу на території ЄС, а найбільше в Польщі – зберігатимуться.
Водночас, варто зауважити, діюче польське законодавство у сфері працевлаштування іноземців, на даний час, в повній мірі вже не відповідає викликам сучасного ринку праці.
Найбільш глобальною проблемною, в цьому контексті, є сфера працевлаштування іноземців за т.з. спрощеною процедурою, на підставі оформлення роботодавцем в територіальному управлінні праці відповідної заяви. Така заява посвідчує право іноземця працювати в Польщі не більше 6 місяців в році, та слугує підставою для одержання ним робочої візи.
Проте, недосконала процедура обігу вказаних заяв роботодавця, створює поле для значних зловживань. Не секрет, що фіктивні заяви, задля одержання робочої візи, можна легко придбати сьогодні як в Україні так і в Польщі. Непоодинокими стали випадки поширення підроблених заяв, до яких, як правило, самі працівники не мають жодного стосунку. Залишається, до прикладу, можливість передбачити в заяві, що іноземець працюватиме 6 місяців, не одним терміном, а окремими періодами протягом цілого року. На підставі такої заяви – в подальшому оформити робочу візу на рік, а пізніше, за заявами вже інших роботодавців, працювати не 6 місяців, а весь період дії цієї візи. І цей перелік можна продовжувати ще довго.
Все це створює зайві перешкоди не лише для іноземних працівників, а передусім для польських роботодавців. Добросовісні компанії, а особливо засновниками яких є українці, повинні фактично постійно доводити, що заяви про намір працевлаштувати іноземця подаються ними не для подальшого «продажу», а для реальної роботи. А після оформлення такої заяви та виготовлення на її підстави візи працівнику – не мають жодних гарантій, що такий працівник фактично приступить до роботи, а не «зникне» на тернах ЄС в пошуках кращої роботи.
Слід також зауважити, що потреба внесення змін у цій сфері продиктована і необхідністю імплементації Польщею положень Директиви Європейсько Парламенту і Ради 2014/36/ UE від 26.02.2014 р., що мало відбутися ще до кінця вересня минулого року.
На сьогодні, робота по удосконаленню правового регулювання праці іноземців в Польщі триває. Остання редакція проекту змін знаходиться на розгляді Ради Міністрів.
Зокрема пропонується запровадити інститут сезонної праці для іноземців. Дозвіл на таку працю видаватиметься лише для окремих сфер господарської діяльності (сільське господарство, туризм та ін.) терміном на 9 місяців в році. Для отримання права на сезонну роботу іноземцю необхідно бути надати договір з роботодавцем, страховий поліс, вказати адресу постійного проживання, та , після одержання візи, фактично з’явитися до управління праці.
Існуюча ж процедура тимчасового працевлаштування іноземців на підставі заяви роботодавця, повинна зберегтися, проте з певними змінами. Зокрема, планується створення в Польщі єдиного реєстру праці іноземців, який акумулюватиме інформацію про трудових мігрантів, з доступом до цих відомостей працівників управління праці, прикордонної служби, консульських установ тощо.
Коли фактично будуть внесені зміни та в чому саме вони полягатимуть – на сьогодні достеменно не відомо. Залишається лише сподіватися, що запланована новелізація якісно вирішить існуючі проблеми у сфері працевлаштування іноземців в Польщі, як в інтересах самих працівників так і добросовісних польських роботодавців.
- Скасування бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей 01:34
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак вчора о 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак вчора о 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад вчора о 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 23.01.2025 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3070
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2556
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2436
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2239
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2231