Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду

Нерідко в судовій практиці зустрічаються випадки визнання шлюбу недійсним за рішенням суду. Слід розділити дану категорію справ на два види:

      Нерідко в судовій практиці зустрічаються випадки визнання шлюбу недійсним за рішенням суду. Слід розділити дану категорію справ на два види:

1. Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду. Дана категорія справ є чітко визначеною, підставою для визнання шлюбу недійсним за рішенням суду є:

а) Доведений факт реєстрації шлюбу без вільної згоди жінки або чоловіка. Більш широким поняттям «вільної згоди» є наступні обставини: на момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, як результат не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

б) Доведений факт «Фіктивності шлюбу» - тобто якщо шлюб було укладено між сторонами які не мали на меті створення сім’ї, набуття в повному обсязі прав та обов’язків подружжя.

Отже якщо в ході судового розгляду справи буде доведено відсутність вільної згоди, або фіктивність шлюбу – позовна заява про визнання шлюбу недійсним буде обов’язково задоволена судом.

2.Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду. Дана категорія справ є більш розширеною, потребує доведеності в ході судового розгляду справи.

Підставами для можливого визнання шлюбу недійсним є наступні обставини:

- шлюб зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною;

- між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

- з особою яка приховала свою тяжку хворобу, або хворобу небезпечну для другого з подружжя;

- з особою яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.

В даному випадку в ході судового розгляду справи суд може визнати шлюб недійсним, але у суду є альтернатива. Навіть якщо в ході судового розгляду справи будуть встановлені вищезазначені обставини, вони матимуть для суду лише орієнтовне значення. Суд може, як задовольнити позовні вимоги, так і відмовити в їх задоволенні в залежності від інших вагомих обставини справи.