Мораторій на обрізку дерев: що далі?
Останнім часом громадськість все більше занепокоєна станом зелених насаджень в нашому місті. І не безпідставно.
Останнім часом громадськість все більше занепокоєна станом зелених насаджень в нашому місті. І не безпідставно. Раніше Київ по праву називався зеленою столицею Європи. Частка зелених насаджень на одного міського жителя була однієї з найвищих у світі, на жаль ми цей статус втратили.
Відповідно до “Концепції збереження зелених зон у місті Києві” станом на 2004 рік забезпеченість всіма зеленими насадженнями населення в межах міської забудови - становила 82,3 м2/чол, а у 2017 вже - 74,8 м2/чол. Незважаючи на створення нових зелених зон в місті, спостерігається стала тенденція до зменшення кількості зелених насаджень на одного жителя. Якщо цей процес не спинити, то ми ніколи не зможемо повернути нашому місту статус “зеленої столиці”.
За останні роки в Києві було обрізано близько 176 000 дерев, теоретично це мало призвести до їх омолодження, однак через недотримання правил по догляду за об'єктами благоустрою зеленого господарства частина з них просто загинула і згодом дерева були видалені, як аварійні.
Минулого року ми, спільно з Сергієм Гусовським, ініціювали в Київраді ухвалення рішення щодо мораторію, на так зване “омолодження” дерев, за виключенням аварійних. Також обмеження не поширюється на санітарне і формувальне обрізання дерев та видалення омели з крон. Це рішення підтримали 82 депутати, мораторій був запроваджений на 2 роки. Але чи вирішує він проблему? Однозначно - ні.
Як зазначають арбористи (лат. arbor – дерево, фахівці, які доглядають за деревами), в Києві катастрофічно застарілі методи догляду за зеленими насадженнями, вони не змінювались практично десятиріччя. Згідно з нашим проектом, Управління екології та природних ресурсів має організувати спільну робочу групу з експертами. Вона має напрацювати нові методи догляду за зеленими насадженнями відповідними службами Києва.
Закликаю всіх небайдужих долучатись до цього процесу. Це всього лише маленький крок до поверненню нашій столиці свого заслуженого статусу. Разом - зможемо більше.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 24458
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7873
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6242
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4089