Чому обличчя українських міст незабаром зміняться?
В Україні нарешті з’явився шанс перейти до сучасної, європейської моделі розміщення зовнішньої реклами. Правила стануть одні для всіх, процедури чіткі, зрозумілі і прозорі.
Це передбачає міжфракційний законопроєкт № 5094 про регулювання зовнішньої реклами. Авторами законопроєкту стали депутати з усіх парламентських фракцій. Приємно, що народні обранці зуміли об’єднатися навколо вирішення наболілої проблеми, і що вони розуміють, що обличчя міст – це не другорядне питання. Вже зовсім скоро ми зможемо забути про засилля «тіньовиків», інвестувати в новітні технології і якісно змінити міський простір.
Законодавчий вакуум – шлях до безладу
Сьогодні бізнес, міста і люди стали бранцями застарілого законодавства. Я б хотіла нагадати як у Києві проходила реформа зовнішньої реклами. Ще років 5 тому в столиці був справжній рекламний хаос. Білборди стояли на кожному кроці, ледь не один на одному, подекуди навіть на пішохідних переходах, перекриваючи шлях. Це не влаштовувало ні людей, ні бізнес, який хоче розвиватися в ногу з часом. Сьогодні про цю проблему всі уже забули. Чому? Бо оператори дійшли консенсусу з громадою і міською владою, разом нам вдалось реалізувати реформу. Спільно з містом були розроблені схеми, де реклама може бути розміщена, а де ні, де і якого розміру конструкції мають стояти. Цей проєкт ми дійсно можемо назвати якісним прикладом співпраці громади, влади і бізнесу. При одночасному скороченні кількості конструкцій і повній реновації, надходження до бюджету не зменшились. Але це потребувало від нас серйозного підходу, адже повне оновлення парку конструкцій обійшлося для кожного оператора в десятки мільйонів гривень. Звісно бізнес ризикував і хотів від міста гарантій, що правила не зміняться. Разом з тим ми бачили наскільки складно міській владі в умовах чинної правової бази давати такі гарантії. Але як соціально-відповідальний бізнес ми пішли на ризик, і результат того вартий – Київ отримав справді європейське обличчя.
Але це просто прецедент. Буквально виїдьте на об’їзну дорогу і побачите разючі відмінності між територією Києва і області. Хаос, який твориться на трасах, не може не кидатись в очі і найбільш прикро, що бюджет від цього тільки не доотримує. Та й в більшості українських міст системності як не було, так і немає.
Нелегальна реклама може роками стояти та вулицях, поки справи про її знесення валяються в судах. Саме на таких бордах з’являються скандальні сюжети, які сколихують суспільство. Якщо ми чітко дотримуємось етичного кодексу і не пропускаємо нічого, що може когось образити і не відповідає етичним стандартам, то тим, хто працює поза законом, байдуже. Вони не сплачують податків, не несуть відповідальності і конкурувати законослухняному бізнесу з ними надзвичайно важко.
Зрозуміло, що вихід тільки один – змінити законодавство, зробити чіткі, однозначні і прозорі правила для всіх, тоді не буде можливостей обходити норми і всі працюватимуть в однакових умовах. Саме це і пропонує парламентський законопроєкт.
Балансування інтересів
Закон про регулювання зовнішньої реклами намагались уже не раз прийняти. Але не виходило. Тут треба розуміти, що є три зацікавлені сторони – бізнес, який хоче заробляти, держава, яка хоче отримувати податки, і люди, які хочуть комфортний, безпечний і естетичний простір. Цей законопроєкт балансує інтереси всіх.
Для операторів звісно буде не просто. Нам потрібно буде оформлювати документи для отримання дозволів відповідно до тих схем, які розроблять міста. Зрозуміло, що треба буде вкладати кошти в нові конструкції, але ми готові на це йти. Коли ми знатимемо, що правила стабільні і довгострокові ми зможемо інвестувати в новітні технології, в більш «розумне» сучасне обладнання, яке окупається не через рік-два, а через 5, а то і більше років. У прогнозованих умовах – це абсолютно виправдано.
Користь від законопроєкту
Сьогодні зовнішня реклама не це просто плакати чи постери з рекламними оголошеннями, галузь активно розвиває новітні технології, в арсеналі рекламного інвентарю все більше з’являється «вуличних меблів». Сучасна реклама – це зупинки громадського транспорту, які встановлює бізнес. Це охайні лавочки і урни, це міські вбиральні. В технологічних можливостях розвиту рекламного інвентарю ми не відстаємо від Європи.
Для будь-якого міста прогресивний розвиток рекламної галузі - однозначно вигідний. Адже можна отримати якісну інфраструктуру, не вкладаючи в це гроші з міського бюджету. До того ж ми розраховуємо створювати нові робочі місця, і вони будуть високотехнологічні, для персоналу висококваліфікованого, який отримає високу заробітну платню. Від цього місцеві бюджети також виграють, адже отримуватимуть податки.
Ми прогнозуємо, що за рахунок виведення з тіні тих операторів, які сьогодні працюють нелегально надходження в бюджет зростуть майже в два рази. Кошти від розміщення конструкцій за межами населених пунктів частково ітимуть до дорожнього фонду, за них можна буде ремонтувати автошляхи.
Для людей зміни також стануть корисними, бо можна буде забути про рекламний безлад. Закон регулює не тільки наземні рекламні конструкції, але й вивіски, рекламу на транспорті. Комплексний підхід дозволить врешті-решт зробити вулиці естетичними і привабливими. У нормах закону прописано створення дизайн-кодів міст, вулиць і навіть окремих споруд. Ми станемо на європейський шлях оформлення публічного простору.
Законопроєкт винесено в сесійну залу вже цього тижня, голосування планується у четвер і ми сподіваємось, що народні депутати проголосують ЗА сучасну концепцію розміщення зовнішньої реклами і дадуть галузі і містам зробити крок вперед.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 38516
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 30418
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
14671
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10010
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9051