Погашення кредиту під час війни в Україні
Під час війни наявність кредитних зобов'язань може зробити фінансове становище особи катастрофічним. Чи є якісь особливості сплати кредиту у воєнний час? Читайте далі.
Мабуть багато хто знає, що введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, про що Торгово-промислова палата України оприлюнила відповідного листа від 28.02.2022 року.
Однак, для того щоб скористатись форс-мажорною обставиною з метою відстрочення сплати кредиту потрібно не мати можливості сплачувати його у період війни та попередньо повідомити про це банк чи іншого кредитора. У такому випадку боржник може розраховувати на ненарахування штрафних санкцій або уникнути іншої відповідальності, передбаченої у результаті прострочення внесення кредитних платежів у зв'язку з настанням форс-мажорної обставини.
Однак нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон, який абсолютно спростив звільнення від відповідальності боржників за прострочення сплати кредитних платежів. Мова йде про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022 року.
Основні нововведення, які вносяться вказаним Законом стосовно кредитних правовідносин, полягають у наступному.
Так, у період дії в Україні воєнного (а також надзвичайного) стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування:
- боржник звільняється від нарахування пені, штрафів, інфляційного збільшення та 3% річних у зв'язку з прострочення сплати кредитних платежів (штрафні та інші санкції, нараховані включно з 24.02.2022 року підлягають списанню кредитодавцем), а якщо прострочення здійснено боржником за споживчим кредитом – то також і іншої відповідальності;
- щодо іпотечного майна зупиняється можливість реалізації права іпотекодержателя на: набуття права власності на предмет іпотеки (ст. 37 ЗУ "Про іпотеку); продаж предмета іпотеки (ст. 38 ЗУ "Про іпотеку); виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти (ст. 40 ЗУ "Про іпотеку); реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах (ст. 41, 47 ЗУ "Про іпотеку) (наведені нововведення щодо іпотечного майна не поширюються на нерухоме майно, передане в іпотеку після 17.03.2022 року, а також якщо за іпотечним договором, до якого після 17.03.2022 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій).
На період воєнного (надзвичайного) стану також продовжено перебіг загальної та спеціальної позовної давності, а також строку поруки.
Разом з тим, слід мати на увазі, що вищевказаний Закон позбавляє боржника відповідальності за несплату кредиту в описані строки, однак не звільняє його від сплати процентів та інших наслідків, які можуть бути передбачені кредитними договорами, зокрема від можливості вимагання кредитором дострокового розірвання договору та повернення всієї суми кредиту та процентів за прострочення виконання вказаних зобов’язань в обумовлений кредитним договором строк.
При цьому своєю Постановою від 25.02.2022 року № 23 Національний банк України (надалі також – НБУ) затвердив Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, якими окрім іншого запроваджено так звані «кредитні канікули».
Як роз’яснено НБУ на своїй сторінці facebook банкам дозволено не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов’язана із російською агресією.
Водночас зауважено, що про умови кредитних канікул потрібно домовитися безпосередньо з відповідним банком і така домовленість є добровільною.
Наразі ряд банків вже оприлюднили умови запропонованих ними кредитних канікул, з якими можна ознайомитись на сайтах відповідних банків.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 43230
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 33198
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
15990
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
10936
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10469