Вибір є, навіть коли його немає
Судячи з попередніх заявок на парламентські перегони 2012 року, вибір в нас невеликий. За Партію регіонів голосувати - себе не поважати. Бодай з огляду на те, що всі свої передвиборні обіцянки її висуванець, президент Віктор Янукович, виконав з точністю до
Судячи з попередніх заявок на парламентські перегони 2012 року, вибір в нас невеликий. За Партію регіонів голосувати - себе не поважати. Бодай з огляду на те, що всі свої передвиборні обіцянки її висуванець, президент Віктор Янукович, виконав з точністю до навпаки. Те саме можна сказати і про провідні опозиційні партії. Їхня нездатність відстояти права своїх лідерів породжує сумніви в тому, що вони зможуть відстояти права громадян, порушені чинною владою.
Найбільш рейтингового «кандидата» - графу «Проти всіх» - влада просто викреслила з бюлетеня новим законом про вибори. Непарламентські партії (окрім УДАРа і Свободи) мають примарні шанси подолати бар'єр 5% самотужки і замало часу для ефективного об'єднання. Не піти на вибори означає без бою віддати свій голос владі. Здавалося б - ситуація патова.
Насправді, підстав для оптимізму небагато, але все ж таки вони є. І влада, і опозиція свій кредит довіри вичерпали, нові партії його ще не заробили. А це означає, що виборець більше не має мовчки роздавати кредити і аванси, як це було всі 20 років української незалежності. Проте ми можемо запропонувати політикам підтримати певні вимоги в обмін на наші голоси. Подібна ініціатива в різних формах розповсюджується в блогосфері і соцмережах.
Зміст її в сухому рештку полягає в тому, що суспільство формулює свої вимоги до кандидатів в депутати і підтримує тих, хто береться їх виконати. Серед таких вимог - припинення політичних репресій, повернення до Конституції в редакції 2004 року, скасування судової, податкової та пенсійної реформи, інших законодавчих і нормативних актів, які порушують права громадян. А також - особисте голосування депутатів в парламенті, декларування ними не тільки доходів, але і видатків, відмова від депутатських пільг, прив'язка заробітних плат депутатів та чиновників першої ланки до мінімальної заробітної плати.
Таким чином, визначатись зі своїми вподобаннями 28 жовтня можна буде виходячи з того, хто з партій чи кандидатів-мажорітарників включить ці та інші вимоги виборців до своїх програм. Цей варіант більш прогресивний в порівнянні з тим, яким ми послуговувалися досі. Програми партії писали зі стелі, а виборці орієнтувалися не стільки на програмні засади, скільки на лідерські якості, зовнішність, харизму перших осіб. Або на соціальні обіцянки, підкріплені продпакетами чи невеличкими грошовими подачками.
Насправді, такий новий підхід був би надзвичайно корисним і для самих політиків. Деякі лідери, які годуються з рук олігархів, радо скористаються можливістю заручитися підтримкою виборців безпосередньо. Це надасть їм додаткової ваги в розмові з олігархами і, можливо, дозволить в деяких випадках уникнути долі сліпого виконавця забаганок спонсорів. Адже своїм обранням вони будуть завдячувати не тільки спонсорськім грошам, а і певній угоді з громадянами.
Окрім таємної відповідальності перед спонсорами, вони нестимуть відкриту відповідальність перед виборцями. Питання відповідальності політиків після виборів і взагалі контролю за виконанням ними своїх зобов'язань, безперечно, є одним з найскладніших. Механізму такого контролю і такого примусу наразі немає. Його має виробити суспільство. Ще складнішою є проблема формулювання таких вимог. Це також справа суспільства, притому воно має бути максимально єдиним в своїх вимогах.
Все це - робота громадських організацій, ЗМІ, небайдужих громадян. Вона, власне, вже ведеться, але поки що майже не вийшла за межі Інтернету. Можливо, на цих виборах розробити та впровадити в життя такий механізм впливу на владу в повній мірі не вдасться. Але ми маємо чудову нагоду нарешті розпочати цей процес.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31821
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 8081
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6108
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5392
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4922