Експансія українських товарів на зовнішні ринки: антикризова стратегі
Експансія українських товарів на зовнішні ринки: антикризова стратегія
Світова фінансова криза надзвичайно сильно вплинула на економіку України, яка починаючи з 2000 року мала стрімке зростання. Однією з причин значного падіння української економіки є її відкритість та недостатня диверсифікованість. Частка експорту в Україні станом на 2008 рік становила близько 50 % ВВП, що могло б бути позитивним чинником, якби не той факт, що експорт України здебільшого обмежувався невеликою кількістю товарів з низькою доданою вартістю. Зокрема лідерами експорту були металургійна та хімічна промисловість. Частка цих товарів до початку кризи складала понад 50% загального експорту товарів, хоча, варто зазначити, що світовий попит на ці товари має тенденцію до значних коливань протягом глобальних бізнес-циклів. Такі зміни зовнішнього попиту є фактором нестабільності при прогнозуванні доходів від експорту для галузей та економіки в цілому. В той самий час, товари з високою доданою вартістю (машини, устаткування тощо) складали лише 15 % експорту України. Крім того, український експорт має вузьку географічну диверсифікацію. Ключовими торговельними партнерами для України компаній довгий час залишались кілька країн СНД, Туреччина та країни ЄС. Міжнародна фінансова криза уповільнила світову економічну активність та значно вплинула на попит ринків сталі та хімічної продукції, що, в свою чергу, призвело до значного падіння українського експорту (на 47 % у річному обчисленні у першій половині 2009 року). Вузьке коло основних партнерів для експортерів України і слабка географічна диверсифікація призвели до значеного падіння рівня промислового виробництва. Структура підтримки експорту. Всі ці фактори змушують по-іншому подивитись на структуру державної підтримки експорту та сформулювати нову національну стратегію розвитку експорту України, яка б ґрунтувалась на експансії українських товарів на зовнішні ринки, особливо високотехнологічних товарів.
Аналізуючи успішний досвід державної підтримки експорту країн Європи, зокрема Німеччини, Швеції, Фінляндії, можна дійти висновку що структура підтримки експорту складається з трьох основних елементів: інформаційна, фінансова та інституційна підтримка. На щастя Уряд України в особі Міністерства економіки чітко усвідомлює надзвичайну необхідність в розвитку експорту України та вживає конкретних заходів щодо його стимулювання. Так, розроблено та запущено в дію інтернет-портал www.ukrexport.gov.ua, який в режимі он-лайн інформує зовнішні ринки щодо українських товарів та послуг. Портал є відкритим та безкоштовним, що дозволяє обмінюватись інформацією та знаходити закордонних парнерів не лише великим компаніям, але й представникам малого та середнього бізнесу.
Окреме значення Міністерством економіки приділяється розробці механізму фінансової підтримки експорту. Розроблено проект Закону України «Про фінансову підтримку експорту», який проходить стадію узгодження. Проходять консультації з народними депутатами та експортами щодо ухвалення цього закону. Варто також зазначити, що у Верховній Раді України вже зареєстрований законопроект Народного депутата України від Блоку Юлії Тимошенко Сергія Осики «Про систему державної підтримки експорту товарів (робіт, послуг) українського походження». Прийняття парламентом цих законопроектів відкриє нові можливості для фінансової підтримки експортерів, що, в свою чергу, зробить українські товари на зовнішніх ринках більш конкурентоздатними.
Важливим питанням є реформування системи торговельно-економічних місій України за кордоном. Філософією діяльності представників Української економіки за кордоном має стати експансія та просування українських товарів і послуг на зовнішні ринки. Це дозволятиме будь-якому підприємству, в тому числі малому і середньому, спиратись на підтримку представників української економіки в «чужих країнах» для вивчення можливостей, пошуку партнерів і, як результат, конкретних поставках української продукції. Представники української економіки за кордоном мають стати лобістами інтересів українських товаровиробників на всіх рівнях в країні перебування, результат діяльності яких оцінюватиметься збільшенням експорту товарів з України. Така реформа системи торговельно-економічних місій потребує тісної співпраці українських експортерів та Уряду України. Площадкою для такої співпраці може стати Рада експортерів Міністерства економіки України, а також Національна асоціація експортерів, створення якої стає надзвичайно актуальним і своєчасним питанням розвитку експорту.
Також бізнес має розуміти можливості лобіювання своїх інтересів через систему двосторонніх міжурядових комісій, в яких бере участь Україна.
Всі ці аспекти є основою проекту стратегії розвитку експорту України, над якою працює робоча група Міністерства економіки України. Ми будемо вдячні за Ваші ідеї щодо розвитку експорту, які просимо надсилати на електронну адресу: [email protected] або зателефонувавши по телефону 044 2533392.
З повагою і побажанням економічного зростання
Керівник групи радників Міністра економіки України
Голова робочої групи з розробки єдиної комплексної
державної політики розвитку експорту
Юрій Гусєв
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк вчора о 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький вчора о 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко вчора о 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова вчора о 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей вчора о 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу Людмила Євсєєнко 13.11.2025 21:05
- Державна митна служба та бюрократія сильніша за здоровий глузд Олексій Волохов 13.11.2025 16:31
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 835
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 523
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? 302
- Від небесної війни до суверенного захисту: теологічне обґрунтування права на оборону 201
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 199
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24829
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 12815
-
"Це не слабкість, а симптом": чому з’являється безсоння, як заснути та чи допоможе CBD
Життя 10232
-
Tax Gap, 17 млрд грн ПДВ і перевірки по-новому – інтерв’ю з головою Податкової служби
Бізнес 1672
-
Ексклюзив LIGA.net: Ума Турман і Майкл С. Голл – про темряву, провину й другий шанс Декстера
Життя 1495
