Комунальний тариф в переобладнаній «під офіс» квартирі

Переобладнання квартири для зайняття підприємницькою, іншою самозайнятою та/або господарською діяльністю, навіть без виведення квартири із житлового фонду, є підставою для нарахування комунального тарифу за ставками не «для населення».

Переобладнання квартири для зайняття підприємницькою,іншою самозайнятою та/або господарською діяльністю, навіть без виведенняквартири із житлового фонду, є підставою для нарахування комунального тарифу заставками не «для населення».

До вищевказаного висновку 23.11.2016 р. дійшов Верховний суд України розглядаючи справу № 6-1926цс16.

Вирішуючи питання про правильність застосування уподібних правовідносинах норм матеріального права, Судова палата у цивільнихсправах Верховного Суду України виходила з наступного.

В статті 1 Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» наведені терміни вживаються в такому значенні житлово-комунальніпослуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умовпроживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках іспорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм,стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, якаотримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України «Прожитлово-комунальні послуги» визначено, що залежно від функціонального призначенняжитлово-комунальніпослуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодноїводи, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використаннямвнутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення,а також вивезення побутових відходів тощо);

Частинами 1, 2 ст. 19 даного Закону встановлено, щовідносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послугздійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальнихпослуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

В силу ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цьогоКодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента тавизначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актівцивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності тасправедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формідосягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1ст. 638 ЦК України). 

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що змістдоговору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженіними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільногозаконодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 630 ЦК України договором може бутивстановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умовдоговорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 21 Правил надання послуг зцентралізованого опалення, постачання холодної та гарячої води іводовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21липня 2005 року, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирнийбудинок засобів обліку води та теплової енергії плата за надані послугисправляється згідно із установленими нормативами (нормами) споживання.

Відповідач є приватним нотаріусом та використовує належнеїй приміщення в житловому будинку для здійснення нотаріальної діяльності.Постачання теплової енергії до цього приміщення відбувається за допомогоюсистеми централізованого опалення жилого будинку.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198 передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише напідставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем ітеплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють тавикористовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договориукладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорівзатверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ст. 32 Закону України „Про житлово - комунальніпослуги"  розмір плати за комунальніпослуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показаньзасобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разінаявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно напідставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовамидоговору, крім випадків, передбачених законодавством.

В укладеному між сторонами договорі про теплопостачаннязазначено, що споживач зобов’язуєтьсяоплатити енергію за встановленими тарифами, які затверджені міськими органамисамоврядування.

Разом з цим, статтею 29 ЦК України визначено, що місцемпроживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно аботимчасово.

Статтею 379 ЦК України визначено поняття житла фізичноїособи, яким є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені тапридатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Таким чином, робоче місце приватного нотаріуса призначеновиключно для здійснення нотаріальної діяльності по обслуговування населення, тав порівнянні в вищезазначеними статтями ЦК України не може бути житлом дляпостійного або тимчасового проживання фізичної особи.

ВИСНОВОКСУДУ: Оскільки приватнийнотаріус отримує послугу з централізованого опалення не для задоволення власнихжитлово-побутових потреб, а для здійснення нотаріальної діяльності уприміщенні, яке фактично не є житловим, суди безпідставно відмовили взадоволенні позову комунального підприємства.

Аналогічна правова позиція узгоджується з правовимипозиціями, висловленими Верховним Судом України у постановах від 26 вересня2012 року у справах № № 6-43цс12, 6-72цс12 - послуги з теплопостачання такогоприміщення повинні оплачуватися за тарифами на теплову енергію для потреб іншихспоживачів (крім населення) та не можуть оплачуватися за тарифами для населення.