Посівна-2016: у зоні турбулентності
Відсутність фінансових ресурсів на сьогоднішній день є найголовнішою перешкодою для проведення успішної посівної кампанії. У великій скруті знаходяться передусім середні і малі сільгоспвиробники.
Із настанням тепла у ряді господарств уже повним ходомідуть весняно-польові роботи. При цьому хвилюючим залишається питання: чивдасться аграріям провести посівну у повному обсязі і зібрати багатий врожай. УМінагрополітики заявляють, що цього року посівна в розрахунку на один гектарбуде дорожчою на 15-20%, але експерти та фермери вважають, що загальна вартістьвесняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% більшою за минулорічну.
Впливає на ціну весняних посівних робіт – девальваціягривні, що автоматично призводить до зростання цін намінеральні добрива, насіння та засоби захисту рослин від шкідників, які взначній мірі є імпортними. Вартість посівної могла б бути ще дорожчою, але аграріямзіграло на руку падіння світових цін на нафту, завдяки чому у порівнянні зминулим роком не подорожчали паливно-мастильні матеріали.
Саме відсутність фінансових ресурсів на сьогоднішнійдень є найголовнішою перешкодою для проведенняуспішної посівної кампанії. У великій скруті знаходяться передусім середні імалі сільгоспвиробники. Обмежений доступ до фінансових ресурсів обумовленийрядом факторів. По причині високих відсоткових ставок в Україні вже кількароків не працює кредитна система. Якщо ранішеаграрії нестачу фінансових ресурсів покривали за рахунок кредитних коштів, товже в 2015 році такі кредити не змогли взяти, оскільки кредитна ставкабула на рівні 35%. У цьому році ситуація незрозуміла, тому отримати кредитнавіть із високою відсотковою ставкою проблематично.
Бюджетна підтримка також мінімальна. Зважаючи, що вартість посівноїкампанії цього року у країні буде рекордно дорогою, і за підрахункамиМінагрополітики становитиме близько 79,2 млрд грн., із яких кредитних коштівдоведеться залучити 7,2 млрд грн, на їх здешевлення держбюджетом закладена сумавсього в 300 млн грн. Тобто така сама сума як і в бюджеті минулого року. І цепри тому, що уряд зробив усе можливе, щоб після впровадження нової податковоїполітики в аграріїв було якомога менше власних обігових коштів.
На відміну від Європи де є серйознадержавна підтримка фермерів в Україні таких дотацій не має. З іншого боку, в такій ситуації наші аграрніпідприємства виробили «ринковий імунітет». Навіть без державної підтримки донедавнього часу аграрний сектор демонстрував динамічний розвиток. Щоправда, унас відрізняються умови для різних категорій господарств. Великі господарстваможуть досить непогано себе почувати у фінансовому відношенні, самі експортуютьпродукцію, чого не можна сказати про дрібні.
Покращити умови для малих і середніх господарств покликані зміни доподаткового законодавства. Відповідний законопроект «Про внесення змін до Податковогокодексу України щодо захисту прав платників податку на додану вартість, в томучислі сільгоспвиробників» (№ 3851-1 від 04.02.2016), розроблений представниками аграрних асоціацій разом знародними депутатами, і внесений у Верховну Раду, де отримав схвальну оцінку у комітеті з питань аграрної політики та земельнихвідносин.
Його прийняття Верховною Радою збереже до 1 січня 2018 року спецрежим ПДВ у сфері сільського господарства. І що не меншважливо для дрібних аграріїв, замість двох реєстрів ПДВ, буде запроваджено єдиний публічний реєстр з обов'язковимвідшкодуванням ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв.
Як бачимо бездарна податкова політика уряду поставила аграріїв передвибором: зменшувати посівні площі під певнимикультурами, насамперед, це стосується кукурудзи, цукрових буряків, ріпаку тасоняшнику, або використовувати менш якісне насіння та засоби захисту рослин, щонегативно вплине на врожайність.
При цьому, незважаючи на ситуацію у країні та складніумови роботи аграрного господарства, загрози зриву проведенню весняно-польовихробіт немає. Фермери переконані, що поприскладну економічну ситуацію у країні, з посівною впораються. Якщо згадатиминулий рік, то ситуація теж була критична: девальвація гривні, тотальнеподорожчання всього і вся. Але все завершилося майже без втрат: посівна пройшлауспішно і незважаючи на посуху було отримано хороший урожай пшениці. Передусімце вдалося зробити завдяки наполегливій праці аграріїв.
- Скасування бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей 01:34
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак вчора о 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак вчора о 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад вчора о 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 23.01.2025 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3068
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2545
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2410
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2238
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2230