Єдина регуляторна база при RAB-тарифі: спростовуємо міфи від НКРЕКП
В НКРЕКП вважають, що єдина ставка призведе до суттєвого зростання тарифів, а стара база активів ОСРів була збудована за кошти споживачів.
Після того, як НКРЕКП оприлюднила проєкт методології переходу на стимулюючі тарифи (або RAB-тарифи) для операторів систем розподілу електроенергії (ОСР), навколо цієї теми не вщухають дискусії. І це не дивно, адже позиції усіх учасників ринку і зацікавлених сторін не були почуті і враховані.
Але мене особисто найбільше вразила нещодавня заява члена НКРЕКП Руслана Кайдаша, який дослівно сказав, що «застосування однієї ставки суттєво призведе до зростання кінцевих тарифів на електроенергію і це ніяким чином не стимулюватиме залучення інвестицій». Також Кайдаш зазначив, що стара база активів ОСРів була збудована за кошти споживачів.
Давайте спробуємо розібратись, чи відповідає це дійсності.
Міф №1. Єдина регуляторна база активів призведе до суттєвого зростання тарифів
Суттєве зростання тарифів – це те, чим завжди лякають за будь-якої нагоди. Перш за все необхідно зрозуміти, що таке суттєве зростання тарифу на розподіл. Треба усвідомлювати, що при запровадження RAB-тарифу буде зростання кінцевої вартості електричної енергії оскільки діючі тарифи на розподіл не покривають необхідних витрат на оновлення мереж.
Тариф на розподіл становить 15-20% (з урахування оплати ОСРом технологічних втрат) кінцевої вартості електричної енергії, тому його зростання не зможе в рази збільшити вартість електричної енергії.
Однак, середньостроковий ефект від RABу – це якраз навпаки зниження тарифу. Оскільки заміна мереж та їх топографії призведе до зменшення технологічних втрат в мережах, що призведе до зменшення вартості послуги з розподілу, яка в середньому на 30 % складається з вартості технологічних втрат, а самі втрати в середньому по Україні становлять 10 %.
Також в середньостроковій перспективі RAB-тариф забезпечить за рахунок використання більш ефективних технологій зменшення операційних витрат, буде мати ефект на зменшення ціни послуги.
Отже, міф спростовано.
Міф №2. Єдина регуляторна база не сприятиме залученню інвестицій
Стосовно другої тези про відсутність економічних стимулів залучення інвестицій при використанні однієї регуляторної бази активів, хочу зазначити наступне. Економічний стимул буде аналогічний з запровадженням двох регуляторних баз активів (старої і нової), плюс це додатково дасть можливість реінвестувати доходи отримані від «старої бази» в модернізацію мереж або виплати тіла позикового капіталу (оскільки запропонована Регулятором модель, не встановлює механізму повернення тіла, а дає можливість лише частково погашати відсотки).
Кінцевою метою запровадження стимулюючого регулювання є модернізація мереж, а залучення коштів в їх модернізацію є механізмом досягнення цілі. Запропонований регулятором варіант якраз і є економічно незбалансованим і не дасть можливість залучати кошти. Для прикладу, фінансова модель запропонованої методології передбачає, що ОСР отримує норму доходу на «нову базу активів» 15%. Для того, щоб створити таку базу – треба витратити кошти. Норма доходу починає сплачуватися через 2 року, строк амортизації бази – 30 років. Таким чином, щоб створити «нову базу» ОСР має отримати кредит в гривні на 30 років (щоб з амортизації виплачувати тіло кредиту) зі ставкою 15% річних та відстрочкою виплати тіла та відсотків 2 роки. Такий сценарій видається мені маловірогідним.
Стимулом для залучення коштів для ОСРа є також необхідність виконання показників по зменшенню втрат та показника SAIDI (індекс середньої тривалості відключення від електромереж, який в Україні становить близько 600 хвилин на рік для кожного споживача), що встановлюються НКРЕКП.
Другий міф ми також спростували.
Міф №3. Електромережі були побудовані за рахунок споживачів
Стосовно будівництва мереж за кошти споживачів – варто зазначити наступне: значна частина мереж була побудована в радянські часи і не за гроші споживачів. А ті мережі, що були побудовані після 1991 року, були побудовані за кошти відповідних обленерго (в подальшому ОСРів).
Так, в тарифі на розподіл (в сьогоднішній моделі «витрати+») є цільові кошти на інвестиційну програму та програму ремонтів. Вони частково фінансується за рахунок амортизаційних відрахувань ОСРів. І звичайно частина платежу за спожиту електричну енергію для населення включає розподіл. Але оплата спожитої послуги не є підставою вважати, що засоби які необхідні для її надання оплачені коштами споживача послуг.
Модель тарифоутворення для ОСРів називається «витрати+» і фінансово вона забезпечує, що споживач, споживаючи послугу, оплачує витрати понесені на її надання плюс заробіток провайдера послуги (ОСРа). В подальшому такі власні кошти ОСРа використовуються ним, у тому числі, для створення та модернізації власних основних засобів необхідних для надання послуг.
Якщо взяти на озброєння логіку Регулятора, я можу сміливо звернутися до СпортЛайфу, Київського метрополітену та кав’ярні під домом, що вони побудовані за мої гроші як споживача їх послуг (товарів).
Але, купуючи каву, а не претендую на кав’ярню чи кавомашину. Користуючись метрополітеном, я не висуваю претензії територіальній громаді міста Києва, що оплачую будівництво метро на Виноградар, хоча мені туди не треба.
В чому ж тоді різниця? Чому до електромереж якесь має бути інше ставлення?
Давайте використовувати ринкову логіку причинно наслідкового зв’язку, а не плановоекономічні упередження!
Третій міф було спростувати найлегше.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов вчора о 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська вчора о 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв вчора о 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч вчора о 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко вчора о 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов 04.11.2024 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко 04.11.2024 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков 04.11.2024 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова 04.11.2024 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська 04.11.2024 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв 04.11.2024 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж 04.11.2024 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко 04.11.2024 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 28023
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11664
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11324
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6859
-
Антонов перевіз до США спеціальний космічний супутник "Гера" – фото
Бізнес 5221