Як бізнес може допомогти розвитку ринку землі
Скасування мораторію на продаж землі відкрило нові можливості для підприємництва.
Інвестиційний бізнес отримав шанс зробити внесок у розвиток аграрного сектора та у створення сучасного, цивілізованого, безпечного і надійного ринку землі.
Формування культури інвестування в перспективні земельні активи стало новим викликом та значущою метою для українського бізнесу та інвестиційних компаній.
Який внесок як бізнес ми можемо зробити в досягнення цієї спільної професійної мети?
Обмін досвідом та знаннями
В умовах, коли ринок лише формується, важливо дати чіткий та прозорий план дій для продавців, покупців, нотаріусів. Тому, в першу чергу наші юристи створили алгоритм укладання прозорих, надійних і безпечних угод з купівлі-продажу землі.
Ще один виклик – запровадження сучасних підходів в управлінні земельними ресурсами. Ринок землі буде якісно сформований тоді, коли землі будуть якісно обслуговуватись орендарем та професійно – управителем, який має використовувати найкращі практики з управління, які було випробувано на ринках різних країн.
Формування ефективних принципів взаємодії
Конкуренція, яка вже окреслюється, стимулює пропонувати продавцям землі найкращі умови, а інвесторам – найприбутковіші ділянки. І, звичайно ж, супроводжувати угоду купівлі-продажу на всіх етапах її укладання. Й інвестиційний бізнес вже зараз бере на себе «клопоти» з оформленням документів, пошуком нотаріуса, реєстрацією тощо.
Поступово на лідерські позиції виходитимуть ті, хто не «зникає» після угоди, і не залишає інвестора сам на сам з його активом.
Нинішнє завдання бізнесу – формувати довіру до ринку землі, допомагати його учасникам сумлінно дотримуватись законодавчих норм, розвивати культуру інвестування та управління активами.
З часом, коли вартість землі зросте – а за оцінками експертів, за декілька років земля коштуватиме щонайменше на 70% дорожче, ніж зараз – виникне потреба допомагати тим інвесторам, які вирішать продати цей актив. Так само, як зараз стоїть завдання знайти найкращого покупця для власників паїв, з часом постане завдання знайти найкращого покупця для сьогоднішніх інвесторів.
Подолання проблем і затримок у розвитку ринку землі
Ринок потребує вдосконалення законодавства, що регулює ринок землі. Тому бізнесу варто активно взаємодіяти із колегами по ринку, а також із законодавцями, надаючи свої побажання та рекомендації.
З моменту запровадження ринку не пройшло і півроку. Купівля землі стає цікавим інструментом вкладання коштів. Однак, багатьом потенційним інвесторам ще слід звикнути до цієї думки. А багатьом продавцям – зважитись на те, щоб перетворити свій актив у гроші. Відтак, завдання і бізнесу, і держави, і громадськості – зробити цю взаємодію продавців та покупців простим, зручним і надійним інструментом інвестування.
Ще одна «проблема зростання молодого ринку» полягає у технічній та процедурній неготовності інститутів, які мають забезпечувати адміністрування угод купівлі-продажу. Перш за все, мова йде про нотаріат. Нотаріуси не завжди готові здійснювати нові для себе процедури. Особливо, якщо вони забирають багато часу. Проблемою (і не тільки для нотаріусів, а й для бізнесу) є те, що Мінюст і Нотаріальна палата досі не дали чітких роз’яснень щодо процедури оформлення і реєстрації угод.
Потрібно налагоджувати взаємодію із агрокомпаніями, що зараз орендують земельні паї. Вести діалог про співпрацю з агробізнесом, шукати рішення, які будуть вигідними для всіх. Управляючи активами інвесторів, більшість інвестиційних компаній готові віддавати ділянки в оренду агрокомпаніями. Але – на взаємовигідних умовах.
Побудова інвестиційної діяльності через співпрацю
Бізнес-стратегії учасників ринку землі мають передбачати ефективну співпрацю. Тому має формуватися середовище сталих ділових та соціальних зв’язків між усіма зацікавленими сторонами.
Земельні інвестиції дозволять підвищити ефективність використанні землі і сприятиме реалізації амбіції України стати лідером світового аграрного ринку.
Саме для цього ми формуємо коло однодумців, які готові до роботи на ринку української землі.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11963
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2936
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2096
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2036
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2008