Чому буксує фіскалізація? Три рішення для ПРРО, які варто втілити вже зараз
Враховуючі, що в операторів ПРРО є рішення, побудовані саме на досвіді взаємодії з користувачами, важливо щоб держава про них почула.
Статистика вказує на стрімке зростання долі ПРРО відносно РРО в останні два роки. Можемо впевнено говорити, що успіх реформи з фіскалізації базується саме на успішній реформі з цифровізації РРО. Проте в певний момент зростання сягає певної відмітки, на якій нам треба задіяти додаткових зусиль для того, щоб фіскалізація і далі була всеосяжною. Сьогодні і клієнт і підприємець вимагають спрощення в роботі з сервісами. Враховуючі, що в операторів ПРРО є рішення, побудовані саме на досвіді взаємодії з користувачами, важливо щоб держава про них почула.
Підприємець не має боятися
Наразі ключовою перепоною торговця на шляху до фіскалізації є страх, що за незначну технічну помилку він може бути оштрафованим як за невидачу чека.
Фактично, такий страх нівелює для підприємця бажання фіскалізуватись взагалі. Поширеною помилкою, до прикладу, є вказання ПН замість ЄДРПОУ (і навпаки). Така помилка призводить до того що документ перестає бути розрахунковим, а це, своєю чергою, призводить штрафу як за невидачу чека взагалі.
Логіку в покаранні за таку помилку знайти складно, адже і ПН, і ЄДРПОУ дозволяють однозначно ідентифікувати торговця і перевірити чи є він платником ПДВ, чи ні.
Складно знайти і логіку в штрафах за подібні помилки взагалі. Адже вочевидь “білий” торговець якщо й помиляється, то вчиняє це ненавмисно. Тобто витрачаючи ресурс на штрафи для таких підприємців — менш раціонально, ніж виявляти тих, хто свідомо порушує закон.
Непрозора політика штрафів не просто змушує бізнес сумніватися, але й навмисно заганяє його в тінь, що своєю чергою, негативно впливає на успіх реформи з фіскалізації. Публічна зміна політики покарань з боку держави у вигляді скасування штрафів за дрібні помилки — це те чого очікує зараз бізнес, який ще не фіскалізувався.
ПРРО має розвиватись убік зручності
У 4 з 10 випадків звернень клієнтів у відділ техпідтримки, скарги пов’язані з роботою з ключами. Поточна модель ПРРО передбачає складну систему криптографічних механізмів, а пересічний користувач не дуже знайомий з таким поняттям як КЕП та які терміни дії у сертифікату. Втім, роботу з ключами можна автоматизувати, до прикладу, якщо задіяти міжнародний формат RSA.
Поширена проблема з ключами пов’язана з тим, що зараз приймається лише підписана першим ключем звітність. Користувачі часто гублять та перевипускають ключі, а потім стикаються з “помилкою першого чеку”.
Інша проблема — необхідність послідовної передачі чеків замість пакетної відправки. На практиці це регулярно призводить до збоїв. До прикладу, каса виходить в онлайн і починає відправляти чеки. Але в цей момент покупець купляє товар і новий чек формується також в офлайні з послідуючим перерахунком хеш-суми команди виходу в онлайн.
Технічні незручності в роботі з ПРРО створюють негативний досвід для користувача, втім, можуть бути усунуті за умови ефективної комунікації влади та бізнесу.
Зазначу, що представники Об’єднання операторів ПРРО намагались наголосити на важливості вирішення технічних проблем під час зустрічі з заступниками Міністра фінансів 8 лютого. Втім, у представників Мінфіну не знайшлося часу вислухати доповідь про вказані проблеми.
Побудова ризик-орієнтованої моделі перевірок
Наразі бізнес боїться початку “полювання на відьом”. Підприємці ще пам’ятають Податкові реформи минулих політичних поколінь та переймаються через повернення часів тотальних перевірок та непід’ємних штрафів.
Свого часу Голова Податкового комітету Данило Гетманцев вже окреслював напрямок для органів контролю у цьому питанні: “ваше завдання — забезпечити прозорий законний податковий контроль за використанням РРО, а не за послідовністю букв в назві підприємця на чеку або за ідеальною цілісністю дійсної акцизної марки на пляшці в ресторані”.
Як забезпечити виконання такого завдання? Вочевидь, єдиним шляхом є будування системи на базі ризик-орієнтованої моделі. Вочевидь, перевірити кожного підприємця неможливо, тому система може на базі СОД РРО визначати рівень ризику окремих суб’єктів. Для будування такої моделі можна залучити штучний інтелект.
Ризик-орієнтована модель перевірок дозволить забезпечити стабільну роботу “білим” підприємцям та сфокусувати увагу на тих, хто може потенційно вчиняти порушення.
Як забезпечити якісний розвиток для ПРРО та системи фіскалізації загалом?
Наразі ми розуміємо, що єдиною можливістю зробити фіскалізацію популярною серед усіх підприємців — є максимальне спрощення пов’язаних з нею процесів. Зазначу, що під час зустрічі в Мінфіні нам заперечували, що головне, аби розрахункове обладнання виконувало свою функцію.
Тобто цікавий парадокс: кінцева мета і тих, хто хоче зробити ПРРО складним, і тих, хто хоче зробити його простим — однакова. Всі хочуть врешті добитись загальної фіскалізації за чесними правилами для всіх.
Різниця у тому, як йти цим шляхом. Можна додати в ПРРО захищену флешку, повісити на телефон амбарний замок, сигналізацію і спеціально-навченого сторожового пса. А можна дати можливість працювати всім, і точково виявляти через контрольні закупки тих, хто вчиняє порушення.
Коли ми намагались налагодити комунікацію з Міністерством фінансів, нас не почули. Проте й одного діалогу з Мінфіном з цього питання — недостатньо. Асоціація операторів та користувачів програмних РРО планує працювати над створенням майданчика, який об’єднає всіх учасників процесу фіскалізації — провайдерів, бізнес, виробників обладнання, представників ДПС, МФУ та Верховної Ради України.
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2654
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 873
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 547
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 279
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 61903
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
52206
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 49160
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 26418
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24993
