Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Ухвалений новий закон про житлово-комунальні послуги єлобістським, в інтересахприватних монополій і повністю нехтує інтересами та правамиспоживачів послуг. І ось чому:
Законом введено нові види платежів:
1.Плата за обслуговування внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують наданнятакої послуги, яка визначається договором між надавачем послуг та співвласниками.
2.Плата за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів навідповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг.
3.Плата за абонентське обслуговування.
Абонплата – це теперодна з форм оплати за тепло, водопостачання, каналізацію.
Згадайтескандал, як від абонплати ще півроку тому «відхрещувалися» президент разом із прем’єром, мовляв це антисоціальнанорма.
Подібні нововведення депутати пов’язализ необхідністю відокремити саму послугу від витрат на обслуговування абонентата мереж. Проте, на практиці це призведе до збільшення розміру платіжки: виконавці на свій розсуд зможутьзбільшувати ту частину плати, що не підлягає державному регулюванню.
Законом передбачена пеня за несвоєчаснуоплату ЖКП у розмірі до 0,01% від суми боргу за кожен деньпрострочення.
Таким чином, в разі несвоєчасної оплати, сумаборгу може збільшитись до 0,3% на місяць, або до 3,6%на рік.
Тобто, споживачам пеню прописали чітко,вказавши відсотки, зазначивши, з якого числа вона сплачується тощо,а пеню для монополістів-надавачів послугзгадали розмито, не встановивши жодного розміру, не передбачивши порядкусплати…
Втім, жодна пеня не вирішить проблемизаборгованості населення, що збільшилася утричі після необґрунтованого підвищеннякомунальних тарифів.
Віднині, народні обранці дозволили монополістам відключати людей від комунальної послуги, якщоіснує непогашена заборгованість за 30 днів від моменту отримання споживачемпопередження від виконавця.
Для того щоб відновити постачання послуг,потрібно повністю погасити заборгованість або укласти договір про їїреструктуризацію.
Законопроект «Про житлово-комунальні послуги»конкретизує де саме зі споживачів, будуть збиративнески, проголосованіВерховною Радою України у червні 2017 року ЗУ №4901 «Про комерційний обліккомунальних послуг», відповідно до якого усі будівлі мають бути оснащенібудинковими лічильниками опалення та водопостачання. Закон зобов’язуєспоживачів завласний рахунок придбати та встановити якмінімум будинковий лічильник.
Зараз 50% населення вже мають загальнобудинкові тепловілічильники, решта – ні, і їм доведеться встановлюватиза власний кошт. При цьому в законодавчому полі й мови не йде, прояку компенсацію за раніше сплачені кошти.
Закон передбачає, що розмір внесків завстановлення комерційних (будинкових) вузлів обліку визначатиметься окремо длякожної будівлі та передусім залежатиме від кількості квартир у ньому і моделілічильника.
Окрім витрат на встановлення будинковихлічильників, споживачам доведеться сплачувати й внески на їх обслуговування, повірку та заміну. Обов”язкові договори про наданнякомунальнихпослуг:
Закономпередбачено, що надання ЖКП здійснюватиметься виключно на договірнихзасадах. Договори про надання послуг укладаютьсявідповідно до типових договорів, затверджених КМУ.
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права та обов’язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціна послуги;
6) порядок оплати послуги;
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Тобто, решта умов договору теоретично можеузгоджуватися між сторонами.
Жодноївідповідальністі постачальників за неякісні послуги:
В законі декларативнопроголошено, що споживачі мають право на якісні послуги. Проте, народні обранці не прописали ані порядку, ані розміру, за якими споживачі могли брозраховувати на компенсацію за неякісну послугу …
Місцеву владу фактично позбавлено важелів впливу на тарифи та якістьжитлово-комунальних послуг, хоча в умовах децентралізації вони, навпаки, мали ботримати додаткові повноваження.
Цим законом тапопередніми про співвласників багатоквартирних будинків, про комерційний облік послуг - переклали всі комунальні проблеми і фінансовийтягар утримання та капремонту будинків на плечі мешканців.
Кому треба «дякувати». За цей закон проголосували фракції БПП, НФ, і що показовов повному складі Опоблок, а також «Самопоміч» та радикали Ляшка.
13.11.2017 17:54
Українців продали у комунальне рабство монополій
Новий закон про житлово-комунальні послуги прийнятий в інтересах монополій і повністю нехтує інтересами та правами споживачів послуг
Верховна Рада України на минулому тижніприйняла в другому читанні і в цілому законопроект №1581-д «Про житлово-комунальні послуги» (авторства А.Бабак, Самопоміч).Ухвалений новий закон про житлово-комунальні послуги єлобістським, в інтересахприватних монополій і повністю нехтує інтересами та правамиспоживачів послуг. І ось чому:
Законом введено нові види платежів:
1.Плата за обслуговування внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують наданнятакої послуги, яка визначається договором між надавачем послуг та співвласниками.
2.Плата за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів навідповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг.
3.Плата за абонентське обслуговування.
Абонплата – це теперодна з форм оплати за тепло, водопостачання, каналізацію.
Згадайтескандал, як від абонплати ще півроку тому «відхрещувалися» президент разом із прем’єром, мовляв це антисоціальнанорма.
Подібні нововведення депутати пов’язализ необхідністю відокремити саму послугу від витрат на обслуговування абонентата мереж. Проте, на практиці це призведе до збільшення розміру платіжки: виконавці на свій розсуд зможутьзбільшувати ту частину плати, що не підлягає державному регулюванню.
Пеня тільки для споживачів:
Законом передбачена пеня за несвоєчаснуоплату ЖКП у розмірі до 0,01% від суми боргу за кожен деньпрострочення.
Таким чином, в разі несвоєчасної оплати, сумаборгу може збільшитись до 0,3% на місяць, або до 3,6%на рік.
Тобто, споживачам пеню прописали чітко,вказавши відсотки, зазначивши, з якого числа вона сплачується тощо,а пеню для монополістів-надавачів послугзгадали розмито, не встановивши жодного розміру, не передбачивши порядкусплати…
Втім, жодна пеня не вирішить проблемизаборгованості населення, що збільшилася утричі після необґрунтованого підвищеннякомунальних тарифів.
Відключення від послуг:
Віднині, народні обранці дозволили монополістам відключати людей від комунальної послуги, якщоіснує непогашена заборгованість за 30 днів від моменту отримання споживачемпопередження від виконавця.
Для того щоб відновити постачання послуг,потрібно повністю погасити заборгованість або укласти договір про їїреструктуризацію.
Внески за будинкові лічильники:
Законопроект «Про житлово-комунальні послуги»конкретизує де саме зі споживачів, будуть збиративнески, проголосованіВерховною Радою України у червні 2017 року ЗУ №4901 «Про комерційний обліккомунальних послуг», відповідно до якого усі будівлі мають бути оснащенібудинковими лічильниками опалення та водопостачання. Закон зобов’язуєспоживачів завласний рахунок придбати та встановити якмінімум будинковий лічильник.
Зараз 50% населення вже мають загальнобудинкові тепловілічильники, решта – ні, і їм доведеться встановлюватиза власний кошт. При цьому в законодавчому полі й мови не йде, прояку компенсацію за раніше сплачені кошти.
Закон передбачає, що розмір внесків завстановлення комерційних (будинкових) вузлів обліку визначатиметься окремо длякожної будівлі та передусім залежатиме від кількості квартир у ньому і моделілічильника.
Окрім витрат на встановлення будинковихлічильників, споживачам доведеться сплачувати й внески на їх обслуговування, повірку та заміну. Обов”язкові договори про наданнякомунальнихпослуг:
Закономпередбачено, що надання ЖКП здійснюватиметься виключно на договірнихзасадах. Договори про надання послуг укладаютьсявідповідно до типових договорів, затверджених КМУ.
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права та обов’язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціна послуги;
6) порядок оплати послуги;
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Тобто, решта умов договору теоретично можеузгоджуватися між сторонами.
Проте, як це будереалізуватисяна практиці незрозуміло…
Жодноївідповідальністі постачальників за неякісні послуги:
В законі декларативнопроголошено, що споживачі мають право на якісні послуги. Проте, народні обранці не прописали ані порядку, ані розміру, за якими споживачі могли брозраховувати на компенсацію за неякісну послугу …
Місцеву владу фактично позбавлено важелів впливу на тарифи та якістьжитлово-комунальних послуг, хоча в умовах децентралізації вони, навпаки, мали ботримати додаткові повноваження.
Цим законом тапопередніми про співвласників багатоквартирних будинків, про комерційний облік послуг - переклали всі комунальні проблеми і фінансовийтягар утримання та капремонту будинків на плечі мешканців.
Кому треба «дякувати». За цей закон проголосували фракції БПП, НФ, і що показовов повному складі Опоблок, а також «Самопоміч» та радикали Ляшка.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
Топ за тиждень
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 312
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 81
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
Популярне
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5283
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2461
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1913
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 957
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
912
Контакти
E-mail: [email protected]
