Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Ухвалений новий закон про житлово-комунальні послуги єлобістським, в інтересахприватних монополій і повністю нехтує інтересами та правамиспоживачів послуг. І ось чому:
Законом введено нові види платежів:
1.Плата за обслуговування внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують наданнятакої послуги, яка визначається договором між надавачем послуг та співвласниками.
2.Плата за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів навідповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг.
3.Плата за абонентське обслуговування.
Абонплата – це теперодна з форм оплати за тепло, водопостачання, каналізацію.
Згадайтескандал, як від абонплати ще півроку тому «відхрещувалися» президент разом із прем’єром, мовляв це антисоціальнанорма.
Подібні нововведення депутати пов’язализ необхідністю відокремити саму послугу від витрат на обслуговування абонентата мереж. Проте, на практиці це призведе до збільшення розміру платіжки: виконавці на свій розсуд зможутьзбільшувати ту частину плати, що не підлягає державному регулюванню.
Законом передбачена пеня за несвоєчаснуоплату ЖКП у розмірі до 0,01% від суми боргу за кожен деньпрострочення.
Таким чином, в разі несвоєчасної оплати, сумаборгу може збільшитись до 0,3% на місяць, або до 3,6%на рік.
Тобто, споживачам пеню прописали чітко,вказавши відсотки, зазначивши, з якого числа вона сплачується тощо,а пеню для монополістів-надавачів послугзгадали розмито, не встановивши жодного розміру, не передбачивши порядкусплати…
Втім, жодна пеня не вирішить проблемизаборгованості населення, що збільшилася утричі після необґрунтованого підвищеннякомунальних тарифів.
Віднині, народні обранці дозволили монополістам відключати людей від комунальної послуги, якщоіснує непогашена заборгованість за 30 днів від моменту отримання споживачемпопередження від виконавця.
Для того щоб відновити постачання послуг,потрібно повністю погасити заборгованість або укласти договір про їїреструктуризацію.
Законопроект «Про житлово-комунальні послуги»конкретизує де саме зі споживачів, будуть збиративнески, проголосованіВерховною Радою України у червні 2017 року ЗУ №4901 «Про комерційний обліккомунальних послуг», відповідно до якого усі будівлі мають бути оснащенібудинковими лічильниками опалення та водопостачання. Закон зобов’язуєспоживачів завласний рахунок придбати та встановити якмінімум будинковий лічильник.
Зараз 50% населення вже мають загальнобудинкові тепловілічильники, решта – ні, і їм доведеться встановлюватиза власний кошт. При цьому в законодавчому полі й мови не йде, прояку компенсацію за раніше сплачені кошти.
Закон передбачає, що розмір внесків завстановлення комерційних (будинкових) вузлів обліку визначатиметься окремо длякожної будівлі та передусім залежатиме від кількості квартир у ньому і моделілічильника.
Окрім витрат на встановлення будинковихлічильників, споживачам доведеться сплачувати й внески на їх обслуговування, повірку та заміну. Обов”язкові договори про наданнякомунальнихпослуг:
Закономпередбачено, що надання ЖКП здійснюватиметься виключно на договірнихзасадах. Договори про надання послуг укладаютьсявідповідно до типових договорів, затверджених КМУ.
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права та обов’язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціна послуги;
6) порядок оплати послуги;
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Тобто, решта умов договору теоретично можеузгоджуватися між сторонами.
Жодноївідповідальністі постачальників за неякісні послуги:
В законі декларативнопроголошено, що споживачі мають право на якісні послуги. Проте, народні обранці не прописали ані порядку, ані розміру, за якими споживачі могли брозраховувати на компенсацію за неякісну послугу …
Місцеву владу фактично позбавлено важелів впливу на тарифи та якістьжитлово-комунальних послуг, хоча в умовах децентралізації вони, навпаки, мали ботримати додаткові повноваження.
Цим законом тапопередніми про співвласників багатоквартирних будинків, про комерційний облік послуг - переклали всі комунальні проблеми і фінансовийтягар утримання та капремонту будинків на плечі мешканців.
Кому треба «дякувати». За цей закон проголосували фракції БПП, НФ, і що показовов повному складі Опоблок, а також «Самопоміч» та радикали Ляшка.
13.11.2017 17:54
Українців продали у комунальне рабство монополій
Андрій Павловський
Експерт з питань соціальної політики
Новий закон про житлово-комунальні послуги прийнятий в інтересах монополій і повністю нехтує інтересами та правами споживачів послуг
Верховна Рада України на минулому тижніприйняла в другому читанні і в цілому законопроект №1581-д «Про житлово-комунальні послуги» (авторства А.Бабак, Самопоміч).Ухвалений новий закон про житлово-комунальні послуги єлобістським, в інтересахприватних монополій і повністю нехтує інтересами та правамиспоживачів послуг. І ось чому:
Законом введено нові види платежів:
1.Плата за обслуговування внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують наданнятакої послуги, яка визначається договором між надавачем послуг та співвласниками.
2.Плата за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів навідповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг.
3.Плата за абонентське обслуговування.
Абонплата – це теперодна з форм оплати за тепло, водопостачання, каналізацію.
Згадайтескандал, як від абонплати ще півроку тому «відхрещувалися» президент разом із прем’єром, мовляв це антисоціальнанорма.
Подібні нововведення депутати пов’язализ необхідністю відокремити саму послугу від витрат на обслуговування абонентата мереж. Проте, на практиці це призведе до збільшення розміру платіжки: виконавці на свій розсуд зможутьзбільшувати ту частину плати, що не підлягає державному регулюванню.
Пеня тільки для споживачів:
Законом передбачена пеня за несвоєчаснуоплату ЖКП у розмірі до 0,01% від суми боргу за кожен деньпрострочення.
Таким чином, в разі несвоєчасної оплати, сумаборгу може збільшитись до 0,3% на місяць, або до 3,6%на рік.
Тобто, споживачам пеню прописали чітко,вказавши відсотки, зазначивши, з якого числа вона сплачується тощо,а пеню для монополістів-надавачів послугзгадали розмито, не встановивши жодного розміру, не передбачивши порядкусплати…
Втім, жодна пеня не вирішить проблемизаборгованості населення, що збільшилася утричі після необґрунтованого підвищеннякомунальних тарифів.
Відключення від послуг:
Віднині, народні обранці дозволили монополістам відключати людей від комунальної послуги, якщоіснує непогашена заборгованість за 30 днів від моменту отримання споживачемпопередження від виконавця.
Для того щоб відновити постачання послуг,потрібно повністю погасити заборгованість або укласти договір про їїреструктуризацію.
Внески за будинкові лічильники:
Законопроект «Про житлово-комунальні послуги»конкретизує де саме зі споживачів, будуть збиративнески, проголосованіВерховною Радою України у червні 2017 року ЗУ №4901 «Про комерційний обліккомунальних послуг», відповідно до якого усі будівлі мають бути оснащенібудинковими лічильниками опалення та водопостачання. Закон зобов’язуєспоживачів завласний рахунок придбати та встановити якмінімум будинковий лічильник.
Зараз 50% населення вже мають загальнобудинкові тепловілічильники, решта – ні, і їм доведеться встановлюватиза власний кошт. При цьому в законодавчому полі й мови не йде, прояку компенсацію за раніше сплачені кошти.
Закон передбачає, що розмір внесків завстановлення комерційних (будинкових) вузлів обліку визначатиметься окремо длякожної будівлі та передусім залежатиме від кількості квартир у ньому і моделілічильника.
Окрім витрат на встановлення будинковихлічильників, споживачам доведеться сплачувати й внески на їх обслуговування, повірку та заміну. Обов”язкові договори про наданнякомунальнихпослуг:
Закономпередбачено, що надання ЖКП здійснюватиметься виключно на договірнихзасадах. Договори про надання послуг укладаютьсявідповідно до типових договорів, затверджених КМУ.
Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:
1) перелік послуг;
2) вимоги до якості послуг;
3) права та обов’язки сторін;
4) відповідальність сторін за порушення договору;
5) ціна послуги;
6) порядок оплати послуги;
7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Тобто, решта умов договору теоретично можеузгоджуватися між сторонами.
Проте, як це будереалізуватисяна практиці незрозуміло…
Жодноївідповідальністі постачальників за неякісні послуги:
В законі декларативнопроголошено, що споживачі мають право на якісні послуги. Проте, народні обранці не прописали ані порядку, ані розміру, за якими споживачі могли брозраховувати на компенсацію за неякісну послугу …
Місцеву владу фактично позбавлено важелів впливу на тарифи та якістьжитлово-комунальних послуг, хоча в умовах децентралізації вони, навпаки, мали ботримати додаткові повноваження.
Цим законом тапопередніми про співвласників багатоквартирних будинків, про комерційний облік послуг - переклали всі комунальні проблеми і фінансовийтягар утримання та капремонту будинків на плечі мешканців.
Кому треба «дякувати». За цей закон проголосували фракції БПП, НФ, і що показовов повному складі Опоблок, а також «Самопоміч» та радикали Ляшка.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
Топ за тиждень
Популярне
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 21088
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10764
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10300
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4673
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4279
Контакти
E-mail: [email protected]