Постанова Вищого господарського суду України від 07.02.2017 року.
Справа № 910/10472/16.
Постанова Вищого господарського суду України від 07.02.2017 року.
Справа № 910/10472/16.
Суть справи:
Приватне підприємство "Херсонтеплогенерація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання недійсним договору купівлі-продажу природного газу №1805/14-ТЕ-33 від 09.12.2013 на підставі того, що умови спірного договору щодо строку позовної давності тривалістю у 5 років суперечать визначеному ГК періоду нарахування штрафних санкцій та є вкрай невигідними для позивача як покупця.
Пункт 9.3. договору: «сторони погодили, що строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафу, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років».
Правові позиції суду:
1) визначення п'ятирічного строку позовної давності в договорі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки за договором збільшився до 5 років строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за спірним договором (позовну давність), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, а не строк, упродовж якого може нараховуватись неустойка, та не встановлений строк, з якого починається перебіг позовної давності.
Приписом ч.6 ст.232 ГК України (нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
2) у разі оспорювання договору з тієї підстави, що він був укладений на невигідних умовах, позивач повинен надати належні докази на підтвердження обставин, що даний договір був укладений проти волі позивача та здійснювався під тиском тяжких обставин, які змусили позивача вчинити правочин, а саме підписати договір на вкрай невигідних умовах.
