"Значно більше" пошкоджених війною пам’яток що приховані на поверхні
Що ховається за поняттям “значно більше”, коли наводяться цифри завданих збитків українській культурі?
“За майже два повних роки повномасштабної війни Росія завдала збитків українській культурі на загальну суму 3,5 мільярда доларів. Завдані РФ пошкодження у 2023-му зросли на 40% у порівнянні з минулим роком і налічують 341 культурний об’єкт проти 248 об’єктів у 2023, свідчать підрахунки ЮНЕСКО.” (1)
Хоча пані Кріста Піккат, (директорка департаменту з питань культури та надзвичайних ситуацій ЮНЕСКО), визнала що кількість пошкоджених війною пам’яток може бути значно більшою, у цій публікації я спробую пролити світло на обсяг того що ховається за поняттям - “значно”.
За її словами, на момент вторгнення Росії та територію України Міністерство культури та інформаційної політики і ЮНЕСКО не мали баз даних з усіма культурними об’єктами в країні.
А якщо точніше, в міністерстві культури була відсутня будь-яка база даних яка б мала геоінформаційну складову, і яку можна було б використовувати для оперативного моніторингу. Додамо також, що такої бази МКІП немає досі.
Нещодавно МКІП і Мінцифри презентували, що 01.01.2024 буде запущено “Реєстр нерухомих об'єктів культурної спадщини "єПам'ятка"(2), проте, через майже два місяці після цієї дати, ми не маємо жодного нового ресурсу з яким можна ознайомитись. Своєю чергою, опублікований реєстр пам’яток(3), не містить інформацію і про половину об’єктів культурної спадщини місцевого значення, зокрема в Криму, і в окремих інших областях.
Тому іноді, щоб визначити, чи є пошкоджений об’єкт культурною спадщиною, треба проводити маленьке розслідування.
МКІП збирає дані про пошкодження пам’яток від структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, які в межах своїх ресурсів і доступу до пам’яток, збирають їх по різному. На територіях бойових дій, наближених до них, інформація часто збирається на основі повідомлень у ЗМІ, такий підхід, окрім того, що є малоінформативним, майже повністю виключає можливість отримати комплексну інформацію у цій сфері на територіях що окуповані.
Дані про втрати культурної спадщини України також збираються різними громадськими організаціями та ініціативами у різних нішах і вигляді, досліджуються різні категорії пам’яток. Ці дані не стають офіційними і не систематизуються, у зв’язку з неспроможністю держави, і МКІП зокрема, організувати цю роботу.
Пам’ятки архітектури, історії, науки і техніки, монументального мистецтва, так само як і об'єкти культурної інфраструктури, на підконтрольній Україні території та в зоні бойових дій, знищуються переважно через обстріли. Проте, не слід відкидати фактори ризику пов’язані з руйнацією будівель та їх інженерної інфраструктури через відсутність обслуговування, на територіях звідки масово емігрувало населення.
Відсутність опалення, розірваний через морози трубопровід і відсутність ремонту зовнішніх інженерних комунікацій можуть руйнувати старі будівлі подекуди серйозніше за обстріли. Цей, непомітний, на перший погляд, процес, матиме все більший вплив з часом, зараз не розглядається як фактор нанесення шкоди що пов’язана з воєнною агресією і не врахований у більшості досліджень.
Пам’ятки що є об’єктами архітектури, на окупованих територіях зазнають також руйнувань через незаконну діяльність органів окупаційної влади РФ. На регулярній основі проводять роботи з реставрації та реконструкції пам’яток, що не відповідають українському законодавству і будівельним нормам, у результаті яких втрачається автентичність об’єктів.
Також, у офіційних цифрах що публікуються рідко можна побачити дані про стан об’єктів археології та культурних цінностей (речей), але характер війни взагалі, і політики РФ в Криму зокрема, свідчить що в цій сфері шкоду заподіяно чи не найбільшу.
Підрахунок втрат української культури від війни більшістю ведеться починаючи з 2022 року, але слід також нагадати, втрати, як і війна, почались у 2014.
Для прикладу, під час реалізації проєкту будівництва так званої траси “Таврида” знищено біля сотні об’єктів археології у Криму, зараз РФ планує вдвічі масштабніший проєкт на захопленій території Приазов’я, що як і у випадку з реалізацією “Тавриди” беззаперечно, має в першу чергу військову мету.
Будь-який користувач ресурсом “Deep State” бачив масштаби оборонних споруд які збудовані на територіях азово-чорноморського степу, місця колишнього кочів'я народів які залишили там сліди своєї тисячолітньої діяльності. Можна з упевненістю сказати що там загинули сотні пам’яток археології, ми бачили як це відбувалось на звільнених тепер територіях Херсонщини.
Повертаючись до Криму, точно можна сказати, що у період між 2014-2023 років Міністерством культури РФ надано 1355 дозволів на проведення археологічних розкопок на території окупованого АРК та м. Севастополя (за матеріалами офіційних джерел РФ), кожен з цих дозволів є порушенням положень Гаазької конвенції, і кваліфікується як воєнний злочин. Участь у цих роботах прийняло 175 російських науковців які є представниками більшості провідних наукових інституцій РФ, які тепер є організаторами воєнних злочинів, а ці їх співробітники виконавцями. Під кожен такий “дозвіл” частково знищувалась принаймні один об’єкт археології, але в багатьох випадках - повністю, і більше одного. Тобто, під час цих розкопок знищено більше тисячі об’єктів культурної спадщини, пошкоджено квадратні кілометри культурного шару, вилучено і переміщено сотні тисяч предметів що є культурними цінностями України, тобто - культурною спадщиною. Демонстрацію цих, Українських, культурних цінностей, РФ використовує у якості матеріального підкріплення у виробництві своїх пропагандистських матеріалів, а на місці територій історико-культурного призначення будує пропагандистські комплекси, знищуючи подекуди автентичність пам’яток архітектури і цілих історичних ландшафтів.
Ця діяльність триватиме, і ми, поки що, не можемо її зупинити, але дещо ми можемо, а саме встановити правду, історичну справедливість, і забезпечити не уникнення покарання.
Для цього в країні працює велика кількість громадських ініціатив, та державні органи, але без систематизації даних про об’єкти культурної спадщини, не тільки пошкоджені, а і взагалі всі, ми будемо не в змозі комплексно підійти до формування обвинувачення РФ у скоєних злочинах проти культурної спадщини, ні вичерпно оцінити об’єм завданої шкоди.
Іронічно, що поточна діяльність державного органу що була “не на часі”, і не виконувалась належним чином протягом років, тепер постала проблемою національної безпеки.
Посилання:
(1) https://life.pravda.com.ua/culture/2024/02/14/259451/
(2) https://suspilne.media/culture/628638-prezentuvali-reestr-neruhomih-obektiv-kulturnoi-spadsini-epamatka-tam-ponad-100-tisac-obektiv/
(3) https://mcip.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/
(4) https://twitter.com/EmineDzheppar/status/1491115762920345600
Цю публікацію підготовлено за підтримки Відділу технічної допомоги правоохоронним органам України Посольства США в Україні. Погляди, висловлені в цій публікації, належать виключно авторам і можуть не збігатися з позицією Посольства США.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21266
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19650
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7865
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7710
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6650