Яка підстава накладення арешту на майно?
Існує три підстави для накладення арешту на майно (кошти).
В діючому законодавстві України існує три механізми для накладення арешту на Ваше майно:
1. Арешт майна в рамках виконавчого провадження.
Хто накладає – державний або приватний виконавець.
Назва документа, який приймається для накладення арешту – постанова.
Де шукати порядок накладення і підстави накладення арешту – Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція з організації примусового виконання рішень.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Підстави для зняття арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
2. Арешт майна як забезпечення позову в цивільному або господарському процесі.
Хто накладає – суд.
Назва документа, який приймається для накладення арешту – ухвала.
Здійснюється в рамках судового провадження (цивільного або господарського).
Де шукати порядок накладення і підстави накладення арешту – Цивільний процесуальний кодекс України (глава 5, §10, ст.ст. 149 - 159), Господарський процесуальний кодекс України (глава 5, §10, ст.ст. 136 - 146).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Підстави для скасування заходів забезпечення позову передбачені ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 145 Господарського процесуального кодексу України.
3. Арешт майна в рамках забезпечення кримінального провадження.
Хто накладає – суд.
Назва документа який приймається для накладення арешту – ухвала.
Арешт майна здійснюється в рамках кримінального провадження.
Правова підстава накладення – Кримінальний процесуальний кодекс України (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, глава 17 КПК України).
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з п.п. 1-4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Підстави для скасування арешту майна передбачено ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України.
Підсумовуючи викладене, діючим законодавством України передбачено три шляхи для накладення арешту на майно, а саме: арешт майна в рамках виконавчого провадження, арешт майна як забезпечення позову в цивільному або господарському процесі та арешт майна в рамках забезпечення кримінального провадження.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21240
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 16790
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7699
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7231
-
Серіал "Король Талси" за участю Сильвестра Сталлоне продовжили на два сезони: деталі
Життя 5355