Практика розгляду судами справ про домашнє насильство
У національному законодавстві відбулися значні зміни, що стосуються гендерно-зумовленого насильства, у тому числі й домашнього.
Проте, через розподіл випадків домашнього насильства на адміністративні правопорушення та кримінальні правопорушення часто виникають певні прогалини в системі захисту.
Кваліфікація випадку домашнього насильства як адміністративного чи кримінального правопорушення залежить як від його систематичного характеру, так і від наслідків для людини, яка від нього постраждала.
На практиці це часто означає, що особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі має бути визнана винною у двох випадках домашнього насильства як правопорушення за КУпАП України, перш ніж наступний випадок буде кваліфікований як систематичне правопорушення і потенційно підпадатиме під дію КК України.
Норми матеріального права
2003 р. Україна ратифікувала Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), факультативний протокол до неї. У 2011 році підписано Конвенцію Ради Європи «Про запобігання та протидію насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (Стамбульську конвенцію), яка, станом на сьогодні, не ратифікована.
В Україні, основним законом, що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 зазначеного Закону домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно визначень, поданих у Законі, законодавець чітко окреслює наступні види діянь (дій або бездіяльності):
- економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (;
- психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
- сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
- фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З 2003 року домашнє насильство є адміністративним правопорушенням відповідно до статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно вказаної статті вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
11 січня 2019 р. набули чинності зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України. Вони стосуються запровадження кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
Відповідно до ст. 126-1 КК України домашнє насильство – умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, - карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Аналіз статичних даних
За даними Національної соціальної сервісної служби України, протягом 2020 року до органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надійшло 211 362 звернення щодо насильства в сім’ї, з них – 2756 від дітей, 180 921 – від жінок, 27 676 – від чоловіків. У Нацсоцслужбі додали, що станом на 1 січня 2021 року у 18 областях та столиці України діє 33 притулки для жертв домашнього насильства.
За даними МВС України, кількість викликів на лінію “102” з приводу домашнього насильства за шість місяців 2020 року перевищує 101 тис., що на 40 % більше , ніж у 2019-му.
За даними Державної судової адміністрації України за 2020 рік, на розгляді в судах перебувало 1877 проваджень щодо домашнього насильства, за даною категорією справ, кількість осіб, судові рішення щодо яких набрали законної сили, – 1008, засуджено 778 осіб, матеріали кримінального провадження у відношенні яких закрито у зв’язку з дійовим каяттям – 5, у зв’язку з примиренням винного з потерпілим – 154, у зв’язку з відмовою прокурора або потерпілого, його представника від обвинувачення в кримінальному провадженні – 25. Стосовно призначення покарання, то побавлено волі 38 осіб, з них у вигляді позбавлення волі на 1 рік – 13 осіб, від одного до двох років засуджено 11 осіб, від двох до трьох років – 6 осіб, від трьох до п’яти років – 7 осіб.
Судова практика
Цікавим є результат аналізу судових рішень, які стосувалися саме вчинення домашнього насильства, проведеного у період із 1 січня до 31 грудня 2019 р. Для цього, у довільному порядку з Єдиного реєстру судових рішень у рівному співвідношенні за місяцями та регіонами України було відібрано 300 рішень. Із 300 лише в 137 випадках на особу, яка вчинила домашнє насильство, накладено адміністративне стягнення, в 141 випадках – кривдник уникнув притягнення до адміністративної відповідальності з тих чи інших причин.
Моніторинг судових рішень за ст. 126-1 ККУ показав, що в 2019 р. на розгляді в судах першої інстанції перебувало 626 кримінальних проваджень за статтею 126-1 ККУ, 319 проваджень було розглянуто (з них 77 завершилося закриттям провадження у справі, 7 було повернуто прокурору), винесено 226 вироків; всі винесені вироки – обвинувальні.
Аналіз судової практики щодо даної категорії справ доводить, що часто суд затверджує угоди про примирення, між потерпілими та обвинуваченими. Як, наприклад, у справі № 444/541/21. (Судом встановлено, що ОСОБА 1 умисно вчиняв стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 психологічне насильство, що проявлялося в образах, нецензурній лайці, погрозах фізичної розправи, чим принижував її честь та гідність, що призвело до психологічних страждань потерпілої, за що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, рішеннями Жовківського районного суду Львівської області 22.05.2020 року та 21.01.2021 року).
У судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та повністю підтвердив обставини його вчинення, зазначив, що примирився із потерпілою, щиро покаявся, та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання, просить суд угоду затвердити.
У справі №157/876/20 суд встановив, що ОСОБА_2, будучи попередньо двічі притягнутим Камінь-Каширським районним судом Волинської області до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП в порушення вимог ст. 28 Конституції України та ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, систематично, на грунті неприязних відносин вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_1 , що виявилося в образах нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, намаганням ударити та нанести тілесні ушкодження, вимозі залишити будинок, що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої,що, зокрема, виразились у втомі, фізичному дискомфорті, негативних переживаннях та емоційній напруженості, а також втраті повноцінного сну, відпочинку, самооцінки та позитивних емоцій.
Кривдника визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України і призначено йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 06 квітня 2021 року покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.
У справі 1-кп/604/84/21 суд визнає доведним, що ОСОБА_1 , систематично, перебуваючи за місцем спільного проживання, будучи в стані гніву, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, виражав на адресу своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , словесні образи та погрози побиття, тим самим викликав в останньої побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість та завдав шкоду її психічному здоров`ю. Суд ухвалив затвердити угоду про примирення від 19.02.2021 року між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 .
Є за даною категорією справ й поодинокі вироки. Як от у справі № 284/1104/20 (кривдник безпричинно систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до співмешканки, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі негативних переживань). Суд визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. Призначив покарання за ст.126-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
У справі №285/525/21 досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 систематично, перебуваючи за місцем свого проживання, вчиняв домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 . Кривдника визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
У справі №466/1851/21 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на грунті неприязних відносин, вчинив фізичне та психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 , яке полягало у викручуванні кінцівок останньої, словесних образах та принижуванні її, виражанні нецензурною лайкою, а також у залякуванні та словесних погрозах фізичним насильством, які призвели до психологічних та фізичних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи. Суд ухвалив визнати винуватим кривдника у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання за ст. 126-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
Проведений аналіз судових вироків показав, що судова практика за даною категорією справ інтенсивно напрацьовується. У переважній більшості випадків, кривдники повністю визнають свою вину, суди переважно правильно застосовують ст. 126-1 КК України. Популярністю користується затвердження угод про визнання винуватості... Проте, чи враховується думка потерпілої особи при укладанні такої угоди, як забезпечено її права, як надалі співіснувати з кривдником, який відбувся штрафом, чи, в крайньому випадку, повернеться після відбування покарання – питання риторичне…
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21240
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 16790
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7699
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7231
-
Серіал "Король Талси" за участю Сильвестра Сталлоне продовжили на два сезони: деталі
Життя 5355