Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору

Аналіз впливу скасування ГК на енергетику: ризики корпоративних змін, інвесторів і правового регулювання.

28 серпня 2025 року скасовано Господарський кодекс України (ГК) та замінено його іншими законодавчими актами, зокрема Законом України "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб у перехідний період". Ця реформа має як позитивні, так і потенційні ризикові наслідки для енергетичного сектору.

Згідно з пояснювальною запискою ініціаторів закону, що скасовує ГК та регулює окремі аспекти підприємницької діяльності у перехідний період, – цілі й завдання змін спрямовані на удосконалення корпоративного управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності, на підвищення інвестиційної привабливості країни, запровадження ефективних механізмів контролю за використанням об’єктів державної та комунальної власності, а також на усунення суперечностей між Цивільним кодексом України та актами спеціального законодавства.

Варто відзначити, що прийняття означеного закону супроводжувалось чисельними дискусіями та зауваженнями як щодо основної концепції скасування кодифікованого акту, так і по суті окремих його положень, зокрема, що стосуються енергетики.

Серед основних змін та їх вплив на енергетику можна відзначити певну правову невизначеність, яка може виникнути у зв’язку зі скасуванням ГК, оскільки кодекс містив загальні норми, що регулювали господарську діяльність, включаючи енергетику. Відтак, його скасування може створити тимчасові прогалини, особливо у сфері договірних відносин, правового статусу суб'єктів господарювання та захисту прав споживачів. Однак, енергетичний сектор здебільшого регулювався нормами спеціального законодавства та продовжуватиме функціонувати на основі таких законів, як "Про ринок електричної енергії" та "Про ринок природного газу" тощо. Тому для енергетики ключові аспекти, такі як тарифоутворення та ліцензування, залишаться під контролем спеціальних законів.

Також, скасування ГК викликає занепокоєння щодо незалежності операторів систем передачі (електроенергії та газу). Зміна правового статусу їх майна може потребувати повторної сертифікації, що створить додаткові адміністративні навантаження.

«Найбільшу увагу слід приділити змінам у корпоративному секторі, які передбачає Закон № 4196-IX, що можуть вплинути на організаційно-правові форми енергетичних компаній, особливо державних та комунальних підприємств, а також враховувати і суттєві витрати, пов’язані з їх реорганізацією».

Безумовно, у зв’язку з прийняттям означених змін, інвестори стикатимуться з ризиками нестабільності законодавства та невизначеності регуляторного середовища. Відтак, важливо забезпечити перехідні положення, щоб уникнути різких змін умов роботи. Водночас усунення дублювання норм між ГК та Цивільним кодексом може спростити ведення бізнесу та мати позитивні наслідки.

У підсумку, скасування ГК не призведе до радикальних змін в енергетичному секторі, але потребує ретельного моніторингу перехідного періоду. Для мінімізації ризиків бізнесу варто: відстежувати усі зміни та аналізувати нові законопроєкти, включати стабільність умов у договори, визначати чіткі механізми врегулювання спірних питань, консультуватися з експертами з енергетичного права.

В цілому, реформа, пов’язана зі скасуванням ГК відкриває можливості для удосконалення регулювання, але її успіх буде залежати від чіткості нових норм, їх реалізації та узгодженості з європейськими стандартами.