Наші за кордоном. Три висновки з українського ярмарку креативних індустрій у США
Спостерігаючи за подією протягом трьох днів, я привіз додому три ключові висновки про сучасних українських підприємців.
З перших днів повномасштабного вторгнення сила та сміливість українців заслужено стали атрибутами нашого національного бренду на міжнародній арені. Цей образ сучасної України позитивно сприйняла міжнародна спільнота, адже світ любить сильних. Однак, українці ще й надзвичайно талановиті та креативні люди і важливо, аби про ці наші якості знали далеко за межами нашої країни. На початку грудня 180 українських бізнесів зі сфери моди, технологій та мистецтва поїхали до Лос-Анджелеса на ярмарок креативних індустрій “Я є ти є”, щоб зібрати гроші на підтримку освіти для українських дітей, знайти інвесторів та продемонструвати світу, на що здатен український креативний бізнес. Спостерігаючи за подією протягом трьох днів, я привіз додому три ключові висновки про сучасних українських підприємців.
Інноваційність світового класу
Наші підприємці створюють по-справжньому виняткові та сучасні речі. Часто українська продукція виготовляється зі застосуванням інноваційних технологій. Аудиторія Лос-Анджелеса звикла до розкоші та інновацій, тим не менше, їх змогли вразити вирощені в лабораторії українські алмази, представлені на ярмарку. Українська компанія Alkor-D є однією з пʼяти у світі, яка вирощує великі та чисті діаманти, найбільший з яких має 150,42 каратів. Необхідність постійно реагувати на кризи та адаптуватись до все більших і більших викликів привчили українських підприємців безперервно генерувати винахідливі ідеї та прагнути технологічного прогресу. Ця здатність характеризує сучасну українську підприємницьку культуру. Українські IT, стартапи, держава у смартфоні та, навіть, сфера обслуговування лише підтверджують цю тенденцію, а міжнародна аудиторія все частіше не тільки ділиться своїми розробками, але й переймає український досвід. На основі української Дії щонайменше п’ять країн хочуть створити свої додатки. За даними IT Ukraine Association, експорт українських ІТ послуг навіть у воєнному 2022-му виріс на 5,8% у порівнянні за 2021 роком. А українськими модними брендами надихається світ.
Мода, що завойовує світ
Все більше українських модних брендів стають невідʼємною частиною гардеробів європейців та американців. Якщо ще 10 років тому вироблений в Україні одяг носили виключно українці, то сьогодні речі наших брендів одягають світові зірки. Представлений на виставці у Лос-Анджелесі бренд FROLOV серед постійних клієнтів має Бейонсе, Дуа Ліпа, Гвен Стефані та Ріта Ора. На заході також були представлені речі від дизайнера Руслана Багінського, аксесуари модельєрки Світлани Бевзи та чимало інших українських виробників. Попри виклики та загрози повномасштабної війни, українська мода змогла не лише вижити, але й стати взірцем для наслідування у світі. І це надзвичайно надихає міжнародну спільноту.
Трансформація української культури
Українська культура набуває нових форм та вимірів, поєднуючи у собі традиції та сучасне життя українців. На такі висновки наштовхують числені українські керамічні бренди, що були представлені на виставці. Модерні елементи декору виготовлені з глини або ж українська етнічна символіка на новітніх матеріалах - така культурна синергія дозволила американцям подивитися на Україну під абсолютно іншим, неочікуваним кутом. Таке переосмислення нашої культури дає свої плоди. Наприклад, вироби від бренду GUNIA у своїх колекціях вже мають Папа Франциск, Лілі Коллінз, Наташа Ліонн, Мей Маск.
Українська сфера креативу, моди та технологій має що запропонувати світу. Попри повномасштабну війну та виклики, український бізнес знаходить нові ринки та прихильників далеко за межами дому. Українці ж можуть не лише конкурувати зі західними компаніями, але й пропонувати своє світу.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12882
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9214
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8611
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7585
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5948