Євроінтеграція та реальність: діяти негайно
«Укрзалізниця» має сьогодні шанс зробити квантовий стрибок у якості та швидкості вантажних перевезень. Звісно, якщо її топменеджери ризикнуть не закривати вікно можливостей після зміни складу правління.
Сьогодні вантажні перевезення в Україні здійснюються за технологіями XX століття. Я не жартую і не перебільшую: ми вже прожили чверть XXI століття, проте вантажі найбільшою залізницею Європи перевозять як за часів СРСР. Декомунізація «Укрзалізниці» майже не торкнулася.
Спитайте у власників вагонів або вантажів, чи знають вони, де перебуває рухомий склад або вантаж навіть найвищої цінності саме зараз. Відповідь Вас здивує, повірте. Про долю своєї власності знають хіба одиниці наближених та тих, хто «змастив» процес перевезень «Укрзалізницею».
Людський фактор у нинішніх умовах означає створення серйозних передумов для корупції. «Укрзалізниця» захлинається через корупційні спокуси на різних рівнях, несе величезні збитки, не працює так, як повинна працювати залізниця держави, керівництво якої задекларувало готовність за 2 роки бути готовим вступити до ЄС.
Уявіть собі, що Ваш автомобіль починає людським голосом, але пошепки вимагати від Вас не лише заправляти, здійснювати технічне обслуговування, але працювати лише пару годин на добу. На жаль, з українськими «рейковими героями» ситуація виглядає аналогічно, вони використовують власний монопольний стан для зловживань.
Допомога прийшла не «американська», наче у преферансі, а «європейська». Вже з 1 квітня 2025 року ЄС хоче бачити митну декларацію на вантаж при автомобільних та залізничних перевезеннях на свою територію. Несподівано? Якраз цілком очікувано, адже для Брюсселя зустрічний рух з Україною передбачає врахування викликів для економік країн-членів ЄС. Україна – не лише можливість для ЄС прирости найбільшою країною континенту, але і величезний виклик через власний потенціал. Тому протести польських фермерів проти ввезення українського зерна – це лише квіточки, «ягідки» ми зберемо, якщо не зробимо наші перевезення прозорими, зрозумілими та недискримінаційними. Це вимоги, які лежать на поверхні.
Вважаю, що нам цілком до снаги створити та запропонувати ЄС математичний алгоритм здійснення залізничних перевезень. Відповідний протокол повинні ухвалити Верховна Рада України (яка не поспішає модернізувати закон «Про залізничний транспорт») та Європейський Парламент. Ми маємо бути інноваторами та піонерами, а не пасти задніх. Думаю, що тренд на «розуміння України» в ЄС повинен підкріплюватися реальними діями всередині України. Тим паче зараз, коли ми очікуємо офіційного початку переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Мною розроблена технологія, яка дозволяє забезпечити ефективне перевезення вантажів залізницею прозоро та відкрито, на конкурентних умовах. Я готовий показати «на пальцях» всім бажаючим, як робив це нещодавно в Польщі, де мої пропозиції викликали помітний інтерес. Наші сусіди та партнери розуміють, що для їх економіки статус в’їзної брами для українських товарів несе набагато більше переваг, ніж ризиків. А що розуміють в Україні?
Мені набридло писати відкриті листи та оббивати пороги високих кабінетів. Я хочу поставити питання руба так, як я розумію проблему: або ми автоматизуємо та зробимо прозорим процес перевезень вантажів залізницею, або маємо публічно відмовитися від декларацій про європейську інтеграцію у ближче десятиліття.
Третього не дано.
Обирайте – XX століття за папірцями або XXI століття з автоматизованою системою управління перевезеннями, що дозволяє вкладати значні кошти у модернізацію. Ми не маємо багато часів для роздумів, здійснювати реальну європейську інтеграцію інфраструктурних проєктів потрібно вже сьогодні.
