Мрія рятує світ
Котрий день читаю про Антонівські «Руслани» та «Мрію» які рятують світ, приймаючи участь в доставці засобів захисту, обладнання, тестів та іншого обладнання в різні країни світу. Читаю слова подяки які висловлюють Україні та фахівцям Антона очільники ЄС, НАТО, глави Урядів та Держав різних країн, за той неоціненний вклад які вони вносять у боротьбу з епідемією коронавірусу.
Щиро пишаючись фахівцями Антонова, що дійсно, без пафосу, рятують світ вже не перший день задаю собі питання. Чому? Чому ми, Антонівці, рятуємо світ, але не приймаємо участь в порятунку своєї країни? І не можу відповісти на це, чи ці питання.
Ні одного рейсу наші красені, як їх називають, не виконали в інтересах власної держави і як я розумію і не планують виконувати, в той час як ми звідусіль чуємо, читаємо, пересвідчуємось, що в країні брак медичного обладнання, засобів захисту та гігієни. В країні масове зараження медиків, думаю з зазначених причин. То, знов таки, чому?
- Можливо це тому що перевезення на Антонівських літаках економічно не вигідне, як нещодавно я читав одного експерта. Не знаю, я не є фахівцем з авіаперевезень. Може хтось розтлумачить. Але невже один рейс «Руслана» буде коштувати дорожче ніж п’ять рейсів В737 від авіакомпанії Sky Up, яка можна так сказати осідлала лінію Китай – Київ. Чи може сім рейсів на В737 замінять одну «Мрію»? Чи може три рейси на В767 замінять один «Руслан»? Я ту, маю на увазі об’єми перевезень, а не вагу вантажу.
- Можливо це тому, що таким чином Держава рятує економіку галузі авіаперевезень. І Держава вже визначилась з пріоритетами та усвідомила, що Антонову кошти не потрібні, що краще надати допомогу приватній авіакомпанії Sky Up, а не державному підприємству Антонов з його десяти тисячним колективом. Зрозуміло. Тоді чому МЗС, МІУ забезпечило, на державному рівні, фактично пріоритет на перевезення за державний кошт компанії Sky Up, а не іншим перевізникам також?
- Можливо в щільному графіку польотів Авіаліній Антонова немає ні одного віконця? Розуміючи, що сьогодні весь флот Авіаліній Антонова поставлений під контракт з NSPA за програмою SALIS бачу, що є час на інші комерційні рейси.
- То може до Антонова ніхто не звертався за перевезеннями для рідної країни? А якщо звертались, то знов таки чому. Можливо ні сам Антонов ні Укроборонпром не пропонував Уряду спроможність Антонова в найкоротші терміни забезпечити доставку такого необхідного країні обладнання та засобів захисту.
- Можливо так потрібно, з точки зору міжнародного PRу. Ну привезуть Руслани та/чи «Мрія» потрібний Державі вантаж до України. То й що? Привезли та й привезли. Ні тобі подяк, ні тобі безкоштовної світової реклами продукції Антонова. Хоча що рекламувати? В світі, чомусь Авіалінії Антонова дистанціюються від самого Антонова і його сьогоденної продукції. Можливо в найближчий час треба очікувати візиту Президента країни до Антонова на виголошення урочистих промов? Хоча було б доцільно, спочатку до України пару рейсів виконати, а вже потім промови.
- Можливо на рейс «Руслана» чи «Мрії» не хватає вантажу? От на два 737 чи один 767 вантаж є, а на Ан124 немає. Буває ж таке, що накопичувати вантаж ніде, а той шо намагаються накопичувати, перехоплюють інші покупці за інші більш вигідні кошти. Попит дуже великий. То й літають маленькими літачками завантажуючи та перевозячи, так би мовити з колес.
Спостерігаючи очами пересічного громадянина, на якого валиться об’єм інформації, щодо запитів на перевезення вантажів з Китаю, вражає скільки різних брокерських та посередницьких компаній надсилають до різних авіакомпаній з пасажирськими літаками запити на перевезення вантажів. Так сьогодні, закупівлю та перевезення засобів захисту, гігієни, тестів, обладнання здійснюють олігархи, меценати, фонди, волонтери, міжнародні організації що допомагають Україні. Всі вони вільні в своєму виборі перевізника. Але коли брокер звертається за перевезеннями в інтересах держави та ще й заявляє потребу в перевезенні від 10 до 20 рейсів, заявляючи, що діє за дорученням Уряду, то щось тут не так.
На останок хочу зазначити, що в мене нема жодних упереджень щодо Sky Up, чи інших приватних авіакомпаній. Але, як кажуть, місце сидіння визначає образ мислення, тому коли держава не користується можливостями власного підприємства і його літаками, від яких в захваті весь світ. В мене знов виникає питання. Чи у нас з Політикою власності щось не так, чи високопосадовці якось по іншому міркують?
