Історія утворення ДК "УкрОборонПром" (ч.5). Монополія на експорт/імпорт озброєнь
---------------------------------------------
Частина 1 – Утворення Концерну
Частина 2 – Повноваження Президента
Частина 3 – Органи управління
Частина 4 – Відрахування Концерну частини чистого прибутку підприємств
---------------------------------------------
Одним з питань, яке знаходиться під пильною увагою Концерну, є здійснення підприємствами ОПК всіх форм власності зовнішньоекономічної діяльності у сфері операцій з товарами військового призначення та подвійного використання.
В повноваженнях Укроборонпрому існує конфлікт інтересів. Концерн вміщує в собі функції органу виконавчої влади та господарюючого суб’єкту – не будучи центральним органом виконавчої влади, Концерн виконує не властиві для суб’єкта господарювання регуляторні функції в ОПК щодо експорту озброєнь, одночасно сам маючи преференції на експорт та імпорт ОВТ.
Маркетинг ринку збуту та встановлення для уповноважених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішніх цін на ОВТ за погодженням з Концерном
Система експортного контролю в Україні згідно із Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» складається із центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю (Держекспортконтроль), а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, уповноважених згідно із законодавством здійснювати заходи в галузі державного експортного контролю.
Водночас, на рівні із зазначеними органами виконавчої влади, деякими актами Уряду було надано право брати участь в експортному контролі також і Концерну, який є господарюючим суб’єктом і не може відноситись до органів влади. Згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 12 липня 1999 року № 1228 (Про надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що cтановлять державну таємницю) та від 8 червня 1998 року № 838 (Про затвердження Положення про порядок надання суб'єктам овнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) під час проведення зовнішньоторговельних операцій з товарами військового призначення уповноважені суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (спецекспортери) зобов’язані здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни за погодженням з Концерном. Сам Порядок такого погодження визначено відповідним наказом Концерну.
Слід зазначити, що багато з підприємств ОПК мають повноваження спецекспортерів щодо експорту товарів військового призначення і подвійного використання, в тому числі власного виробництва. Зазначені повноваження надані їм Кабінетом Міністрів України. Але при цьому - більше половини цих підприємств входять до складу Державного Концерну Укроборонропм.
По-перше, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у даному випадку встановлює загальні норми. Статтею 20 цього Закону встановлено, що виключно уповноваженими Україною як державою суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватись експорт та імпорт (серед іншого, що визначено цією статтею) озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України.
Цією ж статтею згаданого Закону встановлено, що призначення уповноважених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть здійснювати зазначені експорт та імпорт, і регулювання відповідних експортно-імпортних операцій належать до компетенції Кабінету Міністрів України, який має погоджувати свої рішення з відповідними Комітетами Верховної Ради України. Будь-які організації, в тому числі державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності вільно здійснювати таку діяльність або в іншій формі, за винятком випадків, прямо зазначених в цьому Законі.
Таким чином, загальною нормою встановлено, що наявність компетенції щодо регулювання відповідних експортно-імпортних операцій належить виключно Кабінету Міністрів, а також, що будь-які організації, в тому числі державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.
У ст.2 цього Закону проголошено принцип рівності усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно здійснюватися тільки законами України (а не Концерном).
По-друге, Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» взагалі нічого не визначає стосовно наявності будь-якої компетенції Концерну у цій сфері.
Зазначеним Законом передбачено, що реалізацію державної політики в галузі державного експортного контролю забезпечують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю (Держекспортконтроль), а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, уповноважені згідно із законодавством здійснювати заходи в галузі державного експортного контролю (далі – інші уповноважені органи влади). Посилання на функції Концерну в реалізації державної політики в галузі державного експортного контролю немає.
Порушення принципів конкуренції
Слід також звернути увагу, що відповідно статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» забороняється застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України. А відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є «узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, серед іншого - усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців».
Необхідно змінити законодавство
Таким чином, на сьогодні ми маємо постанови Уряду, що суперечать наведеним вище законам України та надають переваги однієї господарській структурі над іншими суб’єктами господарювання. При цьому, такі переваги стосуються таких важливих моментів господарської діяльності, як: 1) проведення спецекспортерами зовнішньоекономічних переговорів, 2) укладання зовнішньоекономічних контрактів на продаж (купівлю) товарів військового та подвійного призначення та 3) встановлення зовнішніх цін в таких контрактах (у тому числі й на продукцію власного виробництва).
Питаннями погодження маркетингу ринку збуту і зовнішніх цін в системі експортного контролю, як і взагалі отримання повноважень на здійснення міжнародних передач, повинні здійснювати виключно органи влади, повноваження яким на це надані Законом. Якщо таких органів не вистачає, або вони не є в цьому ефективними, неможна перекладати їх функції на господарюючих суб’єктів, навіть, якщо це державний концерн – в такому випадку необхідно переформатувати існуючу систему органів виконавчої влади в експортному контролі з можливим перерозподілом цих функцій серед існуючих органів, або покладенням їх на новий центральний орган виконавчої влади. При цьому, другий варіант здається більш привабливим і повністю укладається в загальну концепцію реформування системи управління ОПК - створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику - відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України та Закону України «Про національну безпеку України»).
Крім того, зазначене необхідно закріпити на законодавчому рівні (у тому числі, шляхом внесення змін до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання»), та в тому числі - шляхом недопущення в майбутньому прийняття Кабінетом Міністрів рішень щодо надання прав на погодження згаданих вище дій уповноважених суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності іншім господарюючим суб’єктам.
Відповідний проект постанови КМУ готовий до розгляду профільним Урядовим комітетом (посилання на документ).
Його прийняття: - приведе норми діючих постанов Кабінету Міністрів України з питань експортного контролю до вимог Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”.
