У продовження теми малої податкової реформи 2020 року та її впливу на ІТ-галузь, вважаю за доречно проаналізувати ще одне цікаве нововведення – «конструктивні» або «приховані» дивіденди. Відповідні зміни наберуть чинності лише з 1 січня 2021 року, але задуматися бізнесу над тим, як зменшити чи уникнути можливих податкових наслідків важливо вже сьогодні.

Якщо коротко, то законодавці фактично розширили базу оподаткування, надавши фіскальному органу можливість перекваліфіковувати у дивіденди (і оподатковувати) операції українських резидентів по оплаті за товари, роботи, послуги її іноземним учасникам, акціонерам або пов’язаним особам (за умови, що операції не відповідають принципу «витягнутої руки», тобто правилам трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ)).

Пропоную провести короткий аналіз цих змін «по суті», без зауважень до юридичної техніки внесених змін чи потенційних проблем із їх виконанням… До слова, попередні матеріали на тему податкових змін в ракурсі «малої податкової реформи» можна прочитати тут: Податкова реформа та ІТ-галузь та Визнання діяльності комерційною: нові питання для ІТ-галузі.

Новий інструмент для податкового органу?

З першого погляду, внесені зміни щодо «конструктивних дивідендів» впроваджують в Україні інструмент, який давно діє в багатьох країнах світу. На фоні загальних змін в розрізі імплементації європейських норм права, уніфікації умов міжнародного оподаткування – це нібито логічні і потрібні зміни.

Відключити

А з іншого боку виникає питання: а який наслідок для бізнесу від того, що контролюючий орган зможе застосовувати цей інструмент вже під час перевірок, починаючи із 2021 року? (так, це класичне питання, відоме ще з часів Стародавнього Риму: Кому це вигідно?).

Відповідь очевидна – податкова тепер зможе виявляти так звані  «приховані» дивіденди, аналізуючи операції з пов’язаними особами та донараховувати податок на доходи нерезидентів за ставкою 15% (або нижчою, якщо така передбачена у відповідній угоді про уникнення подвійного оподаткування). Додатково бізнесу загрожує ще й застосування штрафних санкцій: як правило, 25% від суми донарахувань, але можлива санкція і 50%, і 75%. Тобто, можна прогнозувати появу ще одного інструменту потенційних донарахувань.

Що саме змінюється?

Розширюється тлумачення терміну «дивіденди», що міститься в п. 14.1.49 ст.14 Податкового кодексу України (далі -  ПК України) – і окрім стандартних платежів, пов’язаних із розподілом чистого прибутку, до дивідендів прирівнюватимуться і такі операції:

− платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

Відключити

− суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПК України, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

− вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах "а", "в", "г" пп. 39.2.1.ст. 39 ПК України, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

− сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПК України, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

− виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи".

Відключити

Наступні кроки?

Зрозуміло, що тема прихованих дивідендів актуальна, насамперед, тим компаніям, у яких є контрольовані операції (за умови наявності одночасного вартісного та критерію пов’язаності).

Тобто, доречно вже сьогодні протестувати на дотримання принципу «витягнутої руки» операції із пов’язаними особами (придбання товарів, робіт, послуг – особливо, внутрішньогрупових операцій).

Додатково ці нововведення доречно врахувати і при плануванні з 2021 року виходу учасника-нерезидента зі складу учасників чи зменшення статутного капіталу, продажу цінних паперів. Хоча до компаній із ІТ-галузі за декілька років дії норм із ТЦ поки що питань у податкових органів було небагато.