Виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів, цінних паперів в депозит нотаріуса

Інколи трапляються ситуації, коли кредитор з певних причин не може, або не бажає прийняти зобов’язання боржника. Постає логічне запитання «а що ж робити боржнику?»

Схожа проблема виникла й у мого клієнта, який зіштовхнувся з тим, що кредитор відмовився від прийняття грошових коштів, не надав розрахунковий рахунок, не відповідав на телефонні дзвінки, не дозволяв своєму представнику спілкуватись з боржником та його юристом, чим фактично позбавив боржника можливості виконати зобов’язання в добровільному порядку. 

Для того, щоб швидко та в законний спосіб вирішити цю проблему ми скористались таким правовим механізмом, як внесення коштів в депозит нотаріуса. 

Відповідно до ч. 1 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) відсутності представника недієздатного кредитора. 

Дійсно, це ефективний, передбачений законодавством, спосіб за допомогою якого можна безпечно виконати рішення суду, умови договору, або будь-які інші боргові зобов’язання тощо.

Крім того, у постанові КЦС ВС від 25 листопада 2019 року у справі № 320/10363/15-ц зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки.

Отже, зобов’язання боржника вважається виконаним з моменту перерахунку коштів на депозит нотаріуса, а тому кредитор, фактично, позбавляється можливості нараховувати пеню та штрафи за можливе несвоєчасне виконання обов’язку. 

Сам факт того, що боржник використовує альтернативний спосіб виконання зобов`язання за правилами ст. 537 ЦК України свідчить про те, що він вжив усіх можливих заходів для належного виконання зобов`язання.

Варто врахувати, що процедуру та алгоритм внесення коштів на депозит нотаріуса передбачено у главі 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 (зі змінами) (далі – Порядок). 

Хочу наголосити, що будь-які порушення Порядку можуть стати причиною для оскарження такої нотаріальної дії, та відповідно, спричинити несприятливі наслідки для боржника в контексті належності виконання зобов’язання. 

Після виконання зобов’язання в порядку ст. 537 ЦК України, приватним, або державним нотаріусом видається довідка про прийняття коштів на депозитний рахунок, яка підтверджує факт виконання зобов’язання, відсутності прострочення з боку боржника тощо.

Проте, інколи виникають ситуації, коли особа, яка внесла грошові кошти або цінні папери в депозит нотаріуса потребує їх повернення.

Відповідно до пп. 10.1 п. 10 Порядку повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, допускається лише за згодою депонента. Вимога про повернення грошових сум і цінних паперів і згода на їх повернення повинні бути оформлені письмово.

А тому, у разі необхідності, боржник може повернути свої кошти шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, якщо проти цього не заперечує кредитор. 

Отже, якщо кредитор відмовляється, або з певних причин не має змоги прийняти зобов’язання, то в цьому випадку виконати зобов’язання можна через депозит нотаріуса. Такі дії зі сторони боржника будуть свідчити про добросовісність намірів та убезпечать від нарахувань пені, судових процесів, примусових стягнень тощо.