Нелегальний і ненагальний герб
Уперше конкурс на державну символіку, зокрема і на Великий герб, оголосили ще 1991 року. Та до затвердження у Верховній Раді так і не дійшли. Тоді Кравчук вирішив: затвердимо «малий», а десь колись буде й «великий»...
Відразу зазначу: я не геральдист, щоб давати експертну оцінку переможному ескізу Великого Державного герба України. І жодним чином не критикую безумовно талановиту роботу Олексія Кохана. Та як звичайний громадянин України, переконаний - час “колись” не настав.
А тепер міркую, як юрист та законотворець. І дозволю собі вже експертну оцінку. Стаття 20 Конституції України нам каже:
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Отже, в основному законі України ЗНИК опис герба України як “тризуба”, натомість вказано глухо і неконкретно, що майбутній Великий герб встановлюється “З УРАХУВАННЯМ” малого Державного герба та герба Війська Запорізького. Зате замість конкретного геральдичного опису з'являється пафосний, як на мене, замінник назви “тризуб” на Знак Княжої Держави Володимира Великого.
Ще раз підкреслюю - я не фахівець геральдичної справи. Однак з історії пам'ятаю: великий герб потрібен державі лише у тому випадку, коли вона утворена у результаті об'єднання декількох держав! Які вже мали на момент унії герби власні. «Великим» може бути і герб держави, який традиційно зберігає у своїй символіці пам'ять про історично втрачені землі чи символи.
У випадку з Україною, яка, як відомо, є унітарною державою, не чинить жодних територіальних претензій, ба, навпаки, є жертвою територіальних претензій сусідньої агресивної держави, великий герб просто НЕ ПОТРІБЕН. А те, що ми пафосно називаємо «великим гербом» насправді є ПОВНИМ гербом зі щитотримачами та іншим НЕОБОВ'ЯЗКОВИМ геральдичним наповненням.
Законодавчо обрати Великий герб теж важко. Що маємо по факту? Тепер, після конкурсу Мінкульту, ВР чекатиме від Мінюсту напрацьований законопроєкт по затвердженню державних символів по великому гербу. У Раді ми маємо його проголосувати конституційною більшістю - 300 голосами. Такий запобіжник прописано в Конституції. І лише після цього Великий герб стане легальним. Та чи стане?
Я ПРОПОНУЮ закінчити цю нікому непотрібну “гербоманію”. А спрямувати енергію на чіткі і конкретні законодавчі кроки:
Внести до статті 20 Конституції України зміни, які закріплюють поняття «герб України», без «малих» та «великих», з фаховим описом герба;
- Підготувати та прийняти Закон України про Державні символи України, у підготовці якого братимуть визнані фахівці геральдичної справи в Україні;
- Внести відповідні зміни до тих законодавчих актів України, де фігурують державні символи України;
- Почати, нарешті, виконувати у повному обсязі закони України, що передбачають адміністративну та кримінальну відповідальність за навмисне спотворення, злочинну імітацію та підробку, наругу над державними символами України.
І вже потому слово “колись” Леоніда Макаровича, без докору сумління можна буде замінити на слово “зараз”.
