Сергій Левада: Двозначність або біло-чорне в дерегуляції Закону № 1546

Нещодавно у другому читанні було прийнятоЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щододецентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю таудосконалення містобудівного законодавства». Завдяки цьому столиця отрималаправо: 

1. створювати органи архітектурно-будівельного контролю; 
2. призначатина посади та звільняти з посад керівника їх структурного підрозділу у порядку,встановленому законом; 
3. надавати та реєструвати документи що дають право навиконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінченихбудівництвом об’єктів; 
4. контролюватихід будівництва різних об’єктів; 
5. розглядати справи про адміністративні правопорушення,пов'язані з порушенням вимог містобудівного законодавства, будівельнихнорм,  державних стандартів і правил під час будівництва, реконструкції,реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення та прийняття вексплуатацію об'єктів чи споруд,  невиконанням законних вимог (приписів)посадових осіб  органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, Київ отримав повноваження видаватиобов’язкові до виконання приписи щодо:

• усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
• зупинення підготовчих та будівельних робіт, що не відповідають вимогам законодавства; тощо.

Закон набере чинності 1 вересня 2015 року, а в частиніщодо підготовки до початку здійснення повноважень утвореним органом державногоархітектурно-будівельного контролю - з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Таким чином наступного дня після опублікування цього нормативного акту,Київська міська рада може приступити до підготовки проекту рішення провнесення змін до структури виконавчого органу, прийняття рішення та відповідно,формування штатного розпису та створення структурного підрозділу з питаньдержавного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації. Крім того, за зверненням створеного органу до центрального органу виконавчоївлади, що реалізує державну політику з питань державногоархітектурно-будівельного контролю та нагляду, буде утворена спільна комісія зпередачі відповідної документації та вирішення питань, пов’язаних з утвореннямта функціонуванням органу. Фактично, структурний підрозділ з питань державногоархітектурно-будівельного контролю має бути сформований до набрання чинностіЗаконом, та почати свою роботу з 1 вересня 2015 року. 

Проте прийняття даного Закону має й інший бік: в процесі підготовки буливилучені три істотних аспекти , які є важливими для столиці. А саме V категорія,яка залишилася за ДАБІ (державна архітектурно-будівельна інспекція). Однакварто зазначити, що в проекті до другого читання така котегорія була наданаКиєву і комісія Верховної Ради своїм рішенням підтримувала передачу будівництваоб’єктів  житлово-громадського призначення до столиці.

V категорія – це житлові будинки з кількістю квартир  більше160,  багатоповерхові житлові будинки з приміщеннями торговельно-офісногота соціально-побутового призначення; багатофункціональні комплекси підвищеноївисотності - вище 24 поверхів, тощо. Іншими словами це більшість усіх існуючихпроектів. Крім того, до V категорії входять дошкільні та середньосвітніустанови, модернізація інженерного інфраструктури, стадіони, автовозкали івокзали, мостові переходи, комплексна забудова територій та інше. Усі розмовипро децентралізацію таким чином зійшли нанівець, бо в підсумку життєвоважливіпозиції як то отримання дозволів, контроль за ходом будівництва і введення вексплуатацію поки залишилось в ДАБІ.

А сталося це дуже просто. Депутати Верховної Ради навіть не усвідомили як процедурнимрішенням вони проголосували фактично за нові зміни. Після виступу Голови ВерховноїРади Володимира Гройсмана, про те, що нарешті держава отримає один з першихзаконів про дерегуляцію і децентралізацію в архітектурно-будівельному контролі,який дає право місцевому самоврядуванню самостійно визначати і управляти архітектурно-будівельнимконтролем на місцях, і перед останньою фразою «ставлю на голосування» і далі «підкреслюіз зауваженням юридичного управління Верховної Ради» - жоден з депутатів незвернув ніякої уваги. Саме тому у підсумку Держава в цілому і столиця зокремане отримала того, чого очікували всі депутати і місцеве самоврядування. Підтаку процедуру потрапила і була виключена правка до Закону, в якій чіткорозділявся архітектурно-будівельний контороль і архітектурно-будівельний нагляд,оскільки це дві різні фукції. Але найголовніше, що також не було проголосовано,а технічно проігноровано - це поправка до Закону "про регулюваннямісцевого самоврядування" в частині надання владних повноваженьздійснювати архітектурно-будівельний контроль місцевим органам самоврядування.

Зупинимося на цьому більш детально. ПроектомЗакону №1580 повноваження державного архітектурно-будівельного контролюделегуються виконавчим органам місцевого самоврядування. Згідно статті 143Конституції України делеговані повноваження фінансуються з державногобюджету та відповідно, органи державногоархітектурно-будівельного контролю залишаються підконтрольні державі(Мінрегіону), що в свою чергу порушує принципи дерегуляції тадецентралізації , якої відповідно до проекту Закону №1546 фактично невідбувається.

У цьому випадкубуло вкрай необхідно було підтримати поправку одного знародних депутатів щодо внесення змін до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», а саме: частину 1 статті26 «Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад» потрібно булодоповнити пунктом 42 ¹  такого змісту: « 42¹)здійснення архітектурно-будівельного контролю, створення органів (структурнихпідрозділів) для здійснення архітектурно-будівельного контролю; призначеннякерівників таких органів;»

Це в свою чергу дало б змогу органам місцевогосамоврядування формувати органи архітектурно-будівельного контролю тафінансувати їх функціонування з місцевого бюджету. Органиархітектурно-будівельного контролю, відповідно, були б підконтрольні місцевійвладі, що забезпечило б, у свою чергу, ефективне управління на місцях у сферімістобудування та архітектурно-будівельного контролю.   Отже тепер мимаємо те, що маємо і бачимо як легко можна замилити оці через процедурніприйняття рішень з абсолютним ігноруванням думки колег-народних депутатів, аособливо органів місцевого врядування всієї держави.