Одним із основних інститутів громадянського суспільства,діяльність якого спрямована на захист прав громадян за місцем проживання, єоргани самоорганізації населення.Відповідно до законодавства, вони мають право здійснювати контроль за якістю житлово-комунальних послуг, а також заякістю ремонтних робіт у будинках на своїй території. Насьогодні найбільш актуальною є не тількисфера ЖКГ, але і питання контролю та участі в підписанні договорів, кошторисів,виборі підрядників (як постачальників так і виконавців)для надання ряду послуг.
Хоча окремими нормами законодавства і передбачаєтьсяможливість здійснення громадського контролю у сфері надання ЖКП, черезвідсутність розроблених на рівні місцевих адміністрацій дієвих механізмівреалізації цих норм, а отже і відсутність пілотних проектів, які можутьрозробити відсутні механізми затверджені місцевою владою, кияни фактичновідсторонені від реального впливу та контролю за виробниками та постачальникамипослуг різного виду, а також не мають можливості впливати на процес виконаннята надання таких послуг.
Слід зауважити, що за останні 15 років реформування ЖКГ, реальних результатів так і не досягнуто:продовжує зростати збитковість комунальних підприємств, знижується якість ЖКП іпідвищується їхня вартість. Усе це призводить до громадського незадоволення тасоціальної напруги.
Без контролюсистемі загрожує корупція
Покращити стан справ у цій сфері неможливо без залучення громадян та громадських об’єднань допланування робіт, обґрунтування та встановлення тарифів, контролю за наданнямЖКП та використання коштів, запобігання зловживанням у цій сфері. Окрім того,наразі громадськість відсторонена від участі у виборіінвестиційних програм підприємств та здійснення контролю за їхнім виконанням.Існуючий на сьогодні порядок прийняття програм і проведення конкурсів створюєпередумови для корупції та не сприяє створенню конкурентного ринку ЖКП. Такимчином, навіть враховуючи бажання громадськості долучитися до контролю якостінадання ЖКП, рівень регламентації цих процесів залишається вкрай незадовільним.
Київрада може наділяти частиною власних та делегованих повноважень, фінансів та майна будинкові,вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення задля здійсненняконтролю за діяльністю комунальних підприємств та ЖЕКІВ. Після делегування частини повноважень ОСНам,задля виявлення всіх переваг і недоліків, територіальна громада започаткуємеханізм переходу реальних повноважень на місця. Доцільним є починати зосновних плацдармів ОСНів: надання послуг у сфері ЖКГ та контролю за власноютериторією відповідно до існуючих детальних планів територій.
У подальшому формування бюджету міста зможе базуватися набюджетах ОСНів, кадрова політика яких, у свою чергу, формуватиметься на базітих спеціальностей, на які буде реальний попит на місцях. Тобто молодь в рамкахзагальноміської освітньої програми матиме можливість отримати професію, щовідповідатиме реальним потребам суспільства. Це стане поштовхом до суттєвихзмін у кадровому потенціалі столиці – муніципальної реформи.
Таким чином, буде посилено роль територіальної громади тарозширено повноваження ОСНів міста Києва в галузі житлово-комунальних послуг,сфері енергозбереження, благоустрою території, землекористування,фінансово-господарській діяльності.
ОСНи можуть і повинні стати стимулом до муніципальноїреформи в Києві, основи якої мають бути закладені в новому Законі про Столицю –Конституції міста, якої так потребують кияни. Готовий документ стане реальнимприкладом децентралізації. У цьому законі мають бути закладені нові принципи тамеханізми серед яких: формування бюджету знизу верх, перерозподіл повноважень і компетенції районів чи іншихадміністративно-територіальних одиниць, нові принципи і формування місцевихподатків і зборів, переваги та преференції столичних підприємств для реалізаціївласної продукції, механізми створення муніципальної поліції, проведеннямісцевого референдуму, нові вимоги до формування сфер освіти, медицини, спорту,соціальних гарантій, гарантії підпріємцям та інвесторам і т.д.
Перші кроки з делегування повноважень ОСНам і створеннядієвих механізмів з подальшим їх практичним відпрацюванням і впровадженням набазі декількох ОСНів, дасть старт процесу формування реального місцевогосамоврядування, в якому Місто (центральна влада – тобто КМДА) займатиметьсястратегічним розвитком столиці, а на місцях управління повинно здійснюватисямісцевими жителями. Таким чином ми зможемо досягти і створити всі передумовистворення сталого розвитку території та належного середовища проживання киян.