Сьогодні в антикорупційному законодавстві Україні немає чітко визначеного тлумачення поняття «посадова особа».

Загалом існує умовний консенсус, що поняття «посадова особа» і «службова особа» тотожні і визначаються як «посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків».

Похитнув цю термінологічну домовленість Закон України від 02.06.2016 № 1405-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності», яким частину третю статті 65 Господарського кодексу України викладено у такій редакції:

«…Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи».

До речі у 2016 році у статутах жодного з державних підприємств не містилося переліку посадових осіб державного підприємства.

Відключити

Водночас наведена законодавча норма дозволила недоброчесним маніпуляторам обґрунтовувати, що посадовими особами державного підприємства є лише керівник і головний бухгалтер.

Чому визначення «посадова особа» є вкрай важливим?

На «посадову особу» державного підприємства поширюється дія низки важливих статей Закону України «Про запобігання корупції», серед яких:

- стаття 22 «Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища»;

- стаття 23 «Обмеження щодо одержання подарунків»;

Відключити

- стаття 24 «Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними»;

- стаття 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів»;

- стаття 29 «Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів»;

- стаття 30 «Усунення від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті»;

Відключити

- стаття 33 «Здійснення повноважень під зовнішнім контролем»;

- стаття 34 «Переведення, звільнення особи у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів»;

- стаття 36 «Запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав»;

- статті 37 «Вимоги до поведінки осіб»;

- стаття 40 «Політична нейтральність»;

- стаття 41 «Неупередженість»;

- стаття 42 «Компетентність і ефективність»;

- стаття 43 «Нерозголошення інформації»;

- стаття 44 «Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень»;

- стаття 45 «Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»;

- стаття 46 «Інформація, що зазначається в декларації»;

- стаття 47 «Облік та оприлюднення декларацій»;

- стаття 48 «Контроль та перевірка декларацій»;

- стаття 50 «Повна перевірка декларацій»;

- стаття 51 «Моніторинг способу життя суб'єктів декларування»;

- стаття 52 «Додаткові заходи здійснення фінансового контролю»;

- стаття 60 «Вимоги щодо прозорості та доступу до інформації»;

- стаття 65 «Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення».

Очевидно, що на посадових осіб державних підприємств Закон України «Про запобігання корупції» покладає значне коло антикорупційних обов’язків та обмежень.

Тому такими масовими є спроби маніпуляцій з посиланням на частину третю статті 65 Господарського кодексу України.

З метою позбавити таких маніпуляторів шансів обійти закон та не виконувати антикорупційні обмеження, автор цієї статті у 2017 році ініціював внесення до статутів всіх державних підприємств сфери управління Міненерговугілля (з жовтня 2013 по квітень 2019 років я працював на посаді завідувача Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Міненерговугілля) такого пункту:

«Посадовими особами підприємства є:

керівник;

головний бухгалтер;

інші працівники, наділені організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обов’язками».

Внесення такої норми до статутів дозволило уникнути маніпуляцій щодо визначення кола «посадових осіб» на державному підприємстві.

Такі норми було прописано і у Статуті ДП «НАЕК «Енергоатом» та без заперечень виконувалося керівництвом цього підприємства.

І ось три місяці тому (у травні 2020) почалась активна кампанія, спрямована на звуження складу приналежних до «посадових осіб».

За результатами цієї кампанії – наказом Міненерго від 31.07.2020 № 476 затверджено нову редакцію Статуту ДП «НАЕК «Енергоатом», де пунктом 7.11 визначено, що посадовими особами підприємства є: «Президент підприємства та його заступники, головний бухгалтер, генеральні директори/директори відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» та їх заступники, члени Наглядової ради, члени Правління, керівник уповноваженого підрозділу (особа) з питань запобігання та виявлення корупції».

При цьому відповідно до Господарського кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції» президент підприємства, головний бухгалтер і члени наглядової ради обов‘язково є посадовими особами цього підприємства.

Тобто оновленим Статутом ДП «НАЕК «Енергоатом» лише уточнено, що до посадових осіб належать:

заступники президента ДП «НАЕК «Енергоатом»;

генеральні директори/директори відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» та їхні заступники;

члени Правління (діє до утворення Наглядової ради);

керівник уповноваженого підрозділу (особа) з питань запобігання та виявлення корупції».

Відповідно до чинної структури підприємства президент ДП «НАЕК «Енергоатом» не має заступників – у ДП «НАЕК «Енергоатом» є посади віце-президентів та значна кількість посад керівників дирекцій.

Формально віце-президенти не є заступниками президента, а тому, за Статутом, не є посадовими особами ДП «НАЕК «Енергоатом». Також, за Статутом, не є посадовими особами ДП «НАЕК «Енергоатом» і керівники його дирекцій, крім тих, що належать до складу правління.

Отже, завдяки новій редакції Статуту кількість посадових осіб ДП «НАЕК «Енергоатом» з майже 4 тисяч зменшено до приблизно 50 осіб.

У новій редакції Статуту ДП «НАЕК «Енергоатом» є ознаки своєрідної узурпації влади Міністерством енергетики, оскільки за попередньою редакцією Статуту призначення на ключові посади здійснював Кабінет Міністрів України, а відповідно до чинної редакції – такі призначення здійснює Міненерго та президент підприємства.

Якщо раніше призначення чи звільнення віце-президента відбувалось за рішенням Уряду, то зараз таке призначення чи звільнення може зробити президент підприємства або особа, яка виконує його обов’язки.

ДП «НАЕК «Енергоатом» це не лише величезний ресурс для отримання корупційного збагачення, а стратегічний об’єкт, який у невмілих та нечесних руках становить реальну загрозу для України та всього світу (нажаль це не перебільшення і не пафосний вислів).

Керманичам держави варто замислитись над подіями довкола цього підприємства та усвідомити важливість належного реагування на ситуацію, зокрема в умисному маніпулюванні недосконалими нормами законодавства з метою уникнення виконання існуючої на підприємстві Антикорупційної програми.

Згідно з розділом 1 Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» президент, віце-президенти і інші керівники цього підприємства повинні демонструвати лідерство у питаннях протидії корупції.

Намагання уникнути прозорості працюючи на високій посаді в юридичній особі публічного права вказує лише на нерозуміння цими призначенцями своєї ролі, місії і свого нинішнього місця перебування. Особливо це небезпечно в тому сенсі, що ці особи відповідають за ядерну та радіаційну безпеку, алгоритм дотримання і забезпечення яких прописаний у відповідних регламентах і порядках.

Тому маніпуляції з письмовими нормативними приписами є вкрай небезпечно вже для національної безпеки нашої країни, країни яка пережила найбільшу техногенну катастрофу у світі.

Шкода, що орган управління майном в особі Міністерства енергетики України у визначення кола посадових осіб в ДП «НАЕК «Енергоатом» застосував абсолютно інший підхід ніж він застосовує до інших підприємств які входять до сфери його управління.

Відтак, ДП «НАЕК «Енергоатом» із найвідкритішого державного підприємства галузі вже перейшло межу закритості, а тому всі декларації про сучасну європейську компанію безпідставні.

Євпропейські компанії вважають свою відкритість своїм активом, на відміну від нинішнього керівництва оператора ядерних установок України.

Цікава все ж таки буде позиція Уповноваженого в ДП «НЕК «Енергоатом», адже позиція Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) в цьому питанні нікуди не поділась.

Статут, це лише одне із джерел визначення особи – посадовою, інше джерело, відповідно до роз’яснень  НАЗК фактично є посадова інструкція, адже із роз’яснення НАЗК під посадовими особами слід розуміти працівників які мають організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження, а тому внесення змін у статут не змінює відповідальність у всіх посадових осіб, а не лише в тих які зазначені в статуті.

У цій статті лише поверхово окреслено зауваження щодо діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом». З поваги до своїх читачів сьогодні цим і обмежуся.