Як декларувати право на придбання квартири. Інвестиційний договір
Звичайна побутова ситуація: особа укладає угоду на право придбати у подальшому у забудовника (чи компанії, яка володіє майновими правами на об’єкт незавершеного будівництва) квартиру.
При цьому, якщо ця особа є суб’єктом декларування, в неї під час заповнення Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можуть виникнути питання:
– Чи треба вносити до розділу 13 «Фінансові зобов’язання» обов’язок сплачувати планові платежі?
– Чи декларувати у розділі 12 «Грошові активи» суму сплачених авансових платежів?
Трохи теорії:
Зазвичай сторони укладають угоду (договір, попередній договір) про те, що особа зобов’язується сплачувати авансові платежі (у відповідності до передбаченого договором графіка) та після завершення будівництва укласти з забудовником договір (угоду) про купівлю заздалегідь обумовленого об’єкта нерухомості.
Забудовник (з свого боку) бере на себе зобов’язання продати заздалегідь обумовлений об’єкт нерухомості.
Для захисту своїх прав забудовник – продавець та особа – покупець домовляються про розмір штрафних санкцій, які вони мають сплатити у разі не виконання обов’язків, обумовлених договором.
Авансовий платіж – попереднє надання (перерахування) грошей за товари, послуги до моменту їх одержання або виконання.
Тут суб’єкт декларування замислюється: «Чи є цей авансовий платіж у такому випадку фінансовим зобов’язанням?».
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації відображаються фінансові зобов'язання суб'єкта декларування та членів його сім'ї, які є дійсними станом на останній день звітного періоду.
Під фінансовими зобов'язаннями у цілях декларування розуміються:
- отримані кредити, позики;
- інші кошти, які позичені суб’єкту декларування або члену його сім'ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога, отримана і не повернена у звітному періоді суб’єктом декларування або членом його сім'ї;
- зобов'язання за договором лізингу;
- зобов'язання за договором страхування;
- зобов'язання за договором недержавного пенсійного забезпечення;
- несплачені податкові зобов'язання;
- інші зобов'язання (у декларації потрібно зазначити, які саме).
Отже, якщо за умовами договору суб’єкт декларування повинен сплачувати забудовнику авансові платежі, то сума ще не сплаченого авансу не є фінансовим зобов’язанням суб’єкта декларування і не підлягає декларуванню у розділі 13 «Фінансові зобов’язання».
Водночас якщо суб’єкту декларування через порушення умов договору нараховано фінансові санкції (і на 31 грудня звітного року їх НЕ покрито раніше сплаченими авансовими платежами) то розмір таких фінансових санкцій є фінансовим зобов’язанням суб’єкта декларування.
І ось – УВАГА! – розмір сплачених забудовнику авансових платежів є грошовим активом суб’єкта декларування і підлягає декларуванню у розділі 12 «Грошові активи».
*Тобто сплачені суб’єктом декларування гроші (як аванс забудовнику) перебувають у забудовника у користуванні, але ще не є власністю забудовника! – допоки квартиру не передано у власність покупцю. На цьому етапі покупець володіє грошовим активом (у розмірі, що накопичився у забудовника від отриманих від покупця авансових платежів).
Після того як суб’єкт декларування укладе з забудовником договір про придбання зазначеної квартири – «відбудеться суттєва зміна в майновому стані» суб’єкта декларування і він, відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», у десятиденний термін, має подати повідомлення про суттєву зміну у майновому стані.
Шановні суб’єкти декларування будьте уважними та обережними!
Перед заповненням декларації уважно перечитайте підписані вами та членами вашої родини договори.
Знайте свої права та обов’язки!