Вступ

Розвиток штучного інтелекту (ШІ) призвів до того, що правові та етичні норми, пов'язані з правами інтелектуальної власності (ІВ), зазнали серйозних змін. Райан Ебботт, один з провідних учасників дискусії, стверджує, що ШІ слід визнати винахідником, а його творіння - патентоспроможними (Abbott, 2020; Chesterman, 2021). 

Традиційне патентне право завжди було зосереджене на людській винахідливості та участі. Зараз можливості систем штучного інтелекту, що розвиваються, піддають традиційне патентне право серйозній перевірці. 

ШІ все частіше використовуються у творчому процесі і може створювати твори та інновації, що наближаються до патентних вимог щодо новизни, неочевидності та корисності (Burk & Lemley, 2003; Menell, 2020).

Відбулася важлива дискусія про місце ШІ в праві, зокрема в патентному праві. 

Відключити

Виникає критичне питання: Чи може ШІ бути творцем, що традиційно вважається прерогативою людини? Це дослідження ставить під сумнів існуючі правові рамки і піднімає філософські та етичні дискусії про те, як визначається творчість в епоху машин (Hilty, Liu & Zaichkowsky, 2019).

Аргументи Еббота

Зосередження на результаті, а не на походженні:

Це суттєва зміна традиційного уявлення про те, що право ІВ повинно зосереджуватися на тому, звідки з'явилася інновація, а не на тому, що вона створила. На його думку, суть патентного права полягає в тому, що корисність, новизна та неочевидність повинні визначатися за їхніми власними достоїнствами, незалежно від того, чи виробляє щось людина, чи система штучного інтелекту. Такий підхід може переосмислити інструменти, що використовуються для визначення патентоспроможності, змістивши фокус з того, як продукт був розроблений, на те, що він може робити (Abbott, 2020).

Переосмислення творчості та винахідництва:

Відключити

Щодо зростаючої здатності ШІ створювати нові та інноваційні підходи, Ебботт пропонує ввести нове визначення творчості та винахідництва. Оскільки системи штучного інтелекту відіграють все більш важливу роль у творчому процесі, він пропонує переглянути правову базу. 

Таке переосмислення матиме глибокі наслідки для прав інтелектуальної власності та того, що вважатиметься "винахідництвом" (Abbott, 2016).

Процес мислення ШІ не має значення:

Ебботт підкреслює, що слід зосередитися на тому, що виробляє ШІ, а не на тому, як він мислить. Він каже, що правова система не повинна загрузнути у філософських суперечках про те, що означає "мислення", а краще визначити, спостерігаючи за процесами ШІ, чи призводять вони прямо чи опосередковано до фактичного результату. Переосмислення концепції "свідомого винахідника" може зробити патентну систему більш відкритою для всіх досягнень і орієнтованою на результат (Abbott, 2020).

Відключити

Сприяння інноваціям:

На думку Еббота, ставлення до систем ШІ як до винахідників може прискорити розробку більш ефективного програмного забезпечення. Це може означати швидше вирішення складних проблем і прискорення соціального розвитку. Таке визнання дозволяє припустити, що може бути створено середовище для інновацій з більшим динамізмом, що сприятиме подальшій співпраці людей і ШІ (Abbott, 2020).

Адаптивність правової бази:

Інновації на основі ШІ вимагають адаптації існуючих правових рамок. Ебботт зазначає, що чинні закони були прийняті, коли ніхто не передбачав ролі ШІ у творчості та винахідництві. Завдяки такій еволюції законів творчий потенціал ШІ може бути використаний повніше ніж зараз, і в той же час інновації, звідки б вони не походили, завжди матимуть захист і заохочення (Abbott, 2016).

Економічні та соціальні вигоди:

За оцінкою Еббота, патентування винаходів ШІ та визнання ролі ШІ як винахідника має значні економічні та соціальні переваги. Він бачить майбутнє, в якому патенти на основі ШІ можуть сприяти підвищенню продуктивності та прибутку, стимулюючи економічний прогрес. Крім того, таке визнання приваблює нові значні інвестиції в дослідження і розробку ШІ.

Таким чином, пропозиція Еббота патентувати винаходи ШІ є прогресивним підходом до права інтелектуальної власності. У цьому Ебботт сподівається кинути виклик традиційному розумінню творчості та винахідництва, наголошуючи на тому, що практичні результати в поєднанні з соціальним впливом повинні бути винагороджені. Він також закликає до створення гнучкої правової системи, здатної пристосуватися до інновацій, стимульованих самим ШІ. Його позиція вимагає значного перегляду юридичної практики, щоб врахувати, як змінюється світ під впливом ШІ в різних сферах.

Традиційні погляди та виклики

Традиційне право ІВ зосереджується на творчості людини. Винахідницькому ШІ бракує людиноподібних розумових процесів і творчих здібностей, життєво важливих для винахідництва, кажуть критики (Kaufman, 2023).

Є побоювання, що надання ШІ статусу винахідника стане питанням ефективності машини, а не людської творчості (Shneiderman, 2020).

Коли існують ризики, виникають етичні питання щодо підзвітності у винаходах, керованих ШІ (Kelly, 2019).

Багато критиків ШІ вважають, що якщо корпоративні монополії розвиватимуться навколо попереднього патентування ШІ, то вони придушуватимуть конкуренцію і загрожуватимуть робочим місцям, впливаючи на оцінку людських навичок (Kaufman, 2023).

ШІ розглядається лише як засіб роботи, що залежить від людського вкладу і керівництва. 

Така творчість ШІ викликає певні сумніви щодо того, чи можна її запатентувати (Shneiderman, 2020).

Загалом, думка Ебботта є передовою але в той же час досить сирою, проте над нею варто поміркувати. Першою проблемою може стати збереження інновацій, орієнтованих на людину, по-друге, що більш важливо, можуть виникнути етичні міркування, соціально-економічні наслідки та поточні обмеження технічних можливостей ШІ.

Творчість та винахідництво в еволюції

Незважаючи на можливості ШІ, Ебботт закликає заново відкрити для себе творчість і винахідництво (Abbott, 2016). Традиційно ці поняття вважалися невід'ємними атрибутами людини. Вони належали або індивідуальному, або колективному людському інтелекту. Порушуючи ці традиційні уявлення, підприємці та бізнесмени виступають за визнання ШІ винахідником (Johnson, 2021), визнаючи, що ШІ все частіше бере участь у творчих процесах і заперечують монополію людини на творчість.

Ті, хто виступає проти, кажуть, що хоча машина може спонтанно створювати величезну кількість нових продуктів без участі людини, вона принесе цінність в одних місцях, але поставить під загрозу інші та загрожуватиме майбутньому креативності людства (Gervais, 2020).

Глобальні виклики

Проблема того, як ШІ вписується у світ ІВ, є дуже складною і охоплює багато різних правових систем по всій планеті. Це виклик гармонізації різних правових позицій. Консенсус між провідними патентними відомствами, такими як Європейське патентне відомство (ЄПВ) і Відомство США з патентів і торговельних марок (ВПТМ), полягає в тому, що системи штучного інтелекту не можуть бути юридично визнані винахідниками.

Наприклад, у справі DABUS ЄПВ ухвалило варте уваги рішення. ЄПВ постановило, що винахідники повинні бути людьми, і цю думку поділяє ВПТМ США. Політичні позиції двох потужних патентних відомств демонструють міжнародну дискусію про те, якою мірою ШІ повинен брати участь у творчій та винахідницькій роботі. 

Різноманітність поглядів

Дискусія про ШІ та право ІВ є міжнародною, з різними точками зору. 

Наприклад, Рохан Дешпанде і Каран Камат розглянули питання патентоспроможності з точки зору Індії (справа DABUS). Їхнє дослідження показує, як індійське патентне законодавство вирішує проблеми, підняті винахідниками ШІ, такими як DABUS, і робить внесок у міжнародне мислення в юридичних дослідженнях. Центральне значення справи DABUS полягає в тому, що вона піднімає фундаментальні питання про творчість, винахідництво та машинне навчання в епоху, де панує ШІ. Він відіграє певну роль у ширшій глобальній дискусії (Deshpande & Kamath, 2020; Johnson, 2021). 

Юрисдикції пристосовують використання ШІ до своїх правових структур, відображаючи місцеві традиції та політичні цілі. Така варіативність підкреслює складність та зростаючу роль ШІ у праві ІВ у всьому світі.

Більше того, включення в ШІ моделей з відкритим кодом робить баланс між правами ІВ та спільними інноваціями ще більш важливим. Моделі з відкритим кодом допомагають інноваціям роблячи технології ШІ широкодоступними, сприяючи співпраці та знижуючи витрати. Однак ШІ з відкритим кодом загрожує традиційним правам інтелектуальної власності. Систему з відкритим вихідним кодом можна вільно використовувати і навіть модифікувати або поширювати (з належним зазначенням автора), що підриває ексклюзивні права на патенти і авторські права. 

Користь ШІ як винахідника в реальному світі

У разі успіху, концепція ШІ-винахідника матиме далекосяжні наслідки у багатьох різних сферах.

У сфері охорони здоров'я ШІ може трансформувати догляд за пацієнтами, підвищивши точність діагностики для поліпшення персоналізованих планів лікування і пошуку ліків. Це зробить медичні послуги більш ефективними та економічними.

Сьогодні ШІ впливає на автомобільну промисловість, керуючи захоплюючими інноваціями у сфері самокерованих автомобілів, технологій безпеки та виробничих процесів. В основі цих розробок лежить технологія ШІ, яка дозволить галузі досягти безпрецедентного рівня ефективності та безпеки. Інтеграція штучного інтелекту - це ключ, який відкриває майбутнє, де водіння стане безпечнішим і приємнішим.

Впровадження ШІ змінить традиційні галузі та малий бізнес, зробивши їх більш адаптивними та інноваційними, щоб конкурувати.

Ймовірно, зміниться середовище зайнятості, оскільки зросте попит на навички роботи зі штучним інтелектом і технологіями. Поява ШІ означатиме не лише втрату робочих місць у деяких галузях але й принесе нові можливості для бізнесу.

Якщо ШІ буде визнаний винахідником, він може стимулювати швидкий технологічний прогрес у кількості та різноманітності, якого ми відчайдушно потребуємо.

Висновок

Пропозиція професора Еббота патентувати винаходи, створені ШІ, і визнавати ШІ як винахідника є одночасно новою і суперечливою. Він руйнує стандартні уявлення про творчість і винахідництво, спонукаючи нас до переоцінки законів і соціальних норм, заснованих на зростаючій потужності штучного інтелекту.

Його пропозиції, покликані задовольнити практичні потреби інновацій, викликають широкі дискусії.

Він піднімає складні юридичні питання про те, хто є винахідником, і про природу прав інтелектуальної власності, коли йдеться про ШІ.

Існують і етичні міркування, такі як зв'язок між людською творчістю і тим, що виробляє комп'ютер, а також як етично використовувати ШІ в інноваціях.

Частина його пропозицій зачіпає економічні питання. Як винаходи ШІ змінять індустрію? Хто отримає економічну вигоду від цих інновацій у розробці систем і технологій обробки інформації в цю нову епоху?

Це провокує більш широкий суспільний діалог про те, як ми ставимося до технологій і яке місце ШІ займає в нашому суспільному житті.

Що стосується майбутнього права ІВ, то епоха ШІ дійсно змушує замислитися. Враховуючи етичні міркування, ми повинні знайти баланс між прийняттям технологічного прогресу і збереженням сутності людської творчості та людяності.

Джерела:

Abbott, R. (2016) 'I Think, Therefore I Invent: Creative Computers and the Future 
of Patent Law', Boston College Law Review, 57(4), pp. 1079-1126.

Abbott, R. (2020) The Reasonable Robot: Artificial Intelligence and the Law. Cambridge: Cambridge University Press.

Burk, D.L. and Lemley, M.A. (2003) 'Policy Levers in Patent Law', Virginia Law Review, 89(7), pp. 1575-1696.

Chesterman, S. (2021)' Artificial Intelligence and the Limits of Legal Personality', International & Comparative Law Quarterly, 70(4), pp. 855-877.

Deshpande, R. and Kamath, K. (2020) 'Patentability of inventions created by AI – 
the DABUS claims from an Indian perspective', Journal of Intellectual Property Law 
& Practice, 15(11), pp. 879-889.

Gervais, D. (2020) 'The Machine as Author', Iowa Law Review, 105(5), pp. 2053-2106.

Hilty, R.M., Liu, K.-C., and Zaichkowsky, J. (2019)' Artificial Intelligence 
and Intellectual Property: An Introduction.' In Hilty, R.M. and Liu, K.-C. (eds.) Artificial Intelligence and Intellectual Property. Oxford: Oxford University Press, pp. 1-17.

Johnson, M. (2021) 'AI as an Inventor: An Analysis of the DABUS Case', Artificial Intelligence Law Journal, 29(2), pp. 205-223.

Kaufman, J. C. (2023) The Creativity Advantage. Cambridge: Cambridge University Press.

Kelly, S. D. (2019) 'A philosopher argues that an AI can't be an artist', MIT Technology Review.

Menell, P.S. (2020) 'Intellectual Property and the Law of Ideas.' In Menell, P.S. 
and Lemley, M.A. (eds.) Intellectual Property in the New Technological Age: 2020 - 
Vol. I Perspectives, Trade Secrets and Patents. Clause 8 Publishing, pp. 1-54.

Shneiderman, B. (2020) 'Human-Centered Artificial Intelligence: Reliable, Safe 
& Trustworthy', International Journal of Human–Computer Interaction, 36(6), pp. 495–504.