Нещодавно Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 23 жовтня 2019 року №928 (надалі – Постанова № 928) щодо внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (надалі – Порядок №615). Зазначена Постанова набрала чинності 21 листопада 2019 року і майже одразу ринок відчув позитивні зміни від нововведень уряду.

Так, Постановою № 928, комісію з питань надрокористування (надалі – Комісія) усунуто від прийняття рішень Держгеонадра щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами.

Звертаємо увагу, що раніше Держгеонадра приймала рішення про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін виключно після того, як Комісія розглядала дане питання та приймала відповідне рішення. Тобто, Держгеонадра значною мірою залежали від рішень Комісії, як колегіального органу.

Варто відзначити, що така колегіальність Комісії дозволяла розмити відповідальність окремих посадових осіб Держгеонадра у питаннях щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами, продовження строку дії, зупинення, поновлення, тощо, що не тільки несло в собі корупційні ризики, але й створювало атмосферу колективної безвідповідальності.

З прийняттям Постанови № 928 значно спрощено порядок надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін.

Так, з Порядку № 615 було вилучено всі положення, які зобов’язували Держгеонадра створювати таку Комісію та приймати рішення виключно після розгляду Комісією відповідних питань щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін.

Якщо звернутись до статистичних даних Держгеонадра за 2016 – 2019 роки, можна побачити, що значна частина запланованих засідань Комісії не відбулась через відсутність кворуму Комісії. В окремі періоди виникали ситуації, що призводили до неможливості проведення засідань Комісії взагалі.

Як наслідок, попередній розгляд матеріалів щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення змін до них Комісією, у визначений її головою термін, не проводився, що призводило до затягування вищезазначених дій щодо спеціальних дозволів.

Якщо порівнювати нинішній стан речей з попереднім, варто відзначити, що одним лише наказом Держгеонадр № 440 від 28 листопада 2019 року «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів», який був прийнятий Держгеонадра майже одразу після набрання чинності Постанови № 928, було вирішено питання по 76 надрокористувачам, двадцяти трьом з яких поновлено дію спеціальних дозволів на користування надрами. Наразі Держгеонадра прийнято вже більше двадцяти наказів, що в порівнянні з минулими періодами вказує на зростання показників прийняття Держгеонадра відповідних рішень.

Таким чином, урядом прийнято вкрай важливе рішення щодо спрощення ведення бізнесу в сфері надрокористування. Зазначені зміни будуть сприяти:

- покращенню інвестиційних показників;

- усуненню корупційних ризиків;

- покращенню розвитку ресурсного потенціалу країни;

- забезпеченню прав та інтересів суб’єктів господарювання у сфері надрокористування;

- забезпеченню ефективних та прозорих процедур щодо надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, анулювання дозволів та внесення до них змін.

Весь комплекс даних дій уряду, враховуючи, що Держгеонадра будуть здійснювати прозору та ефективну політику, створює умови для інвестиційної привабливості України та сприяє надходженню коштів до державного бюджету.

Окремо слід відзначити, що особливо важливими ці зміни є для іноземних інвесторів та в цілому для міжнародного бізнесу, який представлений в Україні рядом гірничодобувних компаній, оскільки саме через затягування процесу прийняття Держгеонадра відповідних рішень та існування корупційних ризиків у сфері надрокористування, цей бізнес зазнає найбільш негативних наслідків, через неможливість гірничодобувних компаній стабільно здійснювати господарську діяльність.