Не так давно,я вже писав про ініціативу народних депутатів з «Народного Фронту» накластиперсональні санкції на ряд російських та українських діячів (проект Постанови«Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних санкцій проти осіб,які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам,національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України»(р.№5274). До складу тих до кого пропонували застосувати санкції, були якдійсно одіозні люди, так і політичніопоненти. Докладніше читайтетут.
Якщо короткопо юридичній стороні Постанови, то сам її зміст є нікчемний, адже пропонуючинакласти персональні санкції на Януковича, Азарова та компанію, вони забувають,що ті ще є громадянами України. Подобається це комусь чи не подобається, алегромадянства України позбавити неможливо. І відповідно до до ч.1 ст.1 санкції можуть застосовуватися з боку України лише по відношеннюдо іноземної держави, іноземної юридичноїособи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особичи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а такожсуб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Якщо ж виходити, що всівище наведені особи – це громадяни України, то згідно законодавства України,проти них не можна застосовувати санкції.
Звісно, є ще пункт про суб’єктів , які здійснюють терористичнудіяльність. Але такі питання вирішує СБУ, а наша Служба безпеки не повідомляла, що має якісь претензії до цих осіб. Отже, цей проект Постанови з самого початку ємертвонародженим, тому ще суперечить Закону про санкції і Конституції України,які мають вищу юридичну силу.
Відповідно люди, які покликанні творити та захищати закон, цихсамих законів або не знають або інше. І це інше якраз і полягає у визначеннісписку ворогів, які мають нести відповідальність за неприбране сміття впід’їздах, закриті фабрики, сотні тисяч безробітних та мільйонні статкиукраїнських «революційних» політиків.
Та всі ми вже звикли до того шаленого популізму, який ллється з устнаших політиків. Але тепер треба звикати ще й до систематичного ходіння пограблях, бо це стає новим трендом.
Абсолютно нещодавно, Печерський районний суд м.Києва виніс рішення запозовом Олександра Януковича до Міністерства внутрішніх справ та АнтонаГеращенка про захист честі, гідності і ділової репутації та спростуваннянедостовірної інформації. Цим рішенням суд визнав не достовірною інформацію,про те що за вбивствами на Майдані стоїть Олександр Янукович, яку 14 листопада2014 року озвучив Антон Геращенко. До цього Шевченківський районний судвідмовив Сергію Лещенку у задоволені позову щодо спростування недостовірноїінформації Мартиненком М.В. І випадків, коли політики спочатку відверто брешутьна прес-конференціях, а потім програють суди , бо не можуть довестиобґрунтованість своїх заяв , з кожним днем стає все більше.
Антон Геращенко, може скільки завгодно звинувачувати Януковича-молодшого у вбивствах, але якщо він не може довести це в суді, то доведетьсявибачатись. Та історія нас вчить лише тому, що нічому вона не вчить. І«народофронтівці» продовжують свій поступ популізму та особистих образ.
На початку листопада Київська міська прокуратура підтвердила тойфакт, що порушила кримінальне розслідування по факту «Завідомо не правдивеповідомлення про вчинення злочин» (ст. 383 КК України) відносно народногодепутата України Андрія Левуса. Мабуть, за прикладом Геращенка, теж назвавкогось вбивцею або фінансистом терористів.
Я далекий від думки, що «Народний Фронт» боїться цих розслідувань,адже як тільки до Верховної Ради України надійде подання на зняттянедоторканності та проведення слідчих дій, ми знову почуємо з трибуни про рукуМоскви та агентів Кремля. А отже гомін заяв про вбивць Майдану та руку Кремлябуде прямопропорційно зростати відповідно до погіршення ситуації в Україні.
Тож готуємось до повідомлень про нових «ворогів» та «агентів», якіночей недосипають та все думають чим би зашкодити українській владі будуватисильну, демократичну, квітучу Україну.