Варто почати із нових сенсів і, одночасно, нової прагматики освітньої політики. Орієнтиром може бути візійний документ “Education 2030”, запропонований наприкінці 2018 р Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), яка на сьогодні є найавторитетнішою міжнародною структурою в освітній царині. Експерти з майже двою десятків країн, які брали участь у його розробці наполягають на принципі гнучкого підходу до здійснення управління. Наприклад при складанні навчальних програм (курікулуму) «варто перейти від задалегідь визначеного і статичного» до адаптивного і динамічного». Отже, політика здійснюється на основі «довгої» візії і коротких ітераційних зусиль, в якиих суттєву роль відіграє коригувальний зворотний зв’язок.
Вчителям варто дати дуже чіткий сигнал, що їхня потреба у визнанні, гідності, тощо, визнана, артикульована і найгоовніше – зроблено кроки до її задоволення. Адже вряд чи яка людина у 21 ст. добровільно відмовиться від права впливати на умови праці і погодиться бути гвинтиком бкзсенсової бюрокоатичної машини.
Вчителям та учням необхідно дати можливість змінювати та адаптувати програму у відповідності із новими запитами суспільства та індивідуальними потребами учасників навчального процесу. Замість посилення органів контролю зробити наголос на розвиток «засобів навігації» в освітньому ландшафті для тих хто навчається і навчає Такий підхід є найадекватнішим з можливих в умовах комплексної складності і турбулентності, які переживає як Україна, та і весь світ.
Гнучкий підхід також передбачає, що кожен учасник освітнього процесу отримує можливість рухатися у тому темпі змін, який є для нього прийнятними. На практиці, це, зокрема, може означати, що тим педагогам і навчальним закладам, які пропонують власні інноваційні підходи до навчання дається можливість їх втілювати (за умови, що у них є для цього аргументація і вони беруть на себе відповідальність); тим, хто не встигає перелаштуватися дається перехідний період для адаптації. Однак більша частина субвенції на новий освітній простір має йти туди, де готовність і мотивація до змін більша і проявлена базова спроможність ефективно розпорядитися ресурсами.
Частина ресурсів та управлінської уваги спрямовується на формування та розвиток спроможності інститутів самоврядування і взаємного наставництва у фаховому педагогічному середовищі; а також формування когорти фахових менеджерів навчальних закладів.
Підтримати партнерства і спільні проекти МОН, навчальних закладів, вчительських асоціацій із громадським організаціями, територіальними громадами, приватними організаціями.
Актуалізувати один із ключових принципів Нової української школи за яким у центрі навчального процесу учень, а не програма реалізується на практиці і доповнюється принципом inquired based learning. Це означає, що запит учнів стає відіграє суттєву роль у тому чого їх навчатимуть. Для виявлення і уточнення розвиваються практики діалогу педагогів і учнів, та виділяється окремий час у розкладі.
Переглянути принцип оцінювання і приводиться у відповідність із принципом компетентнісного навчання. Тестується та запроваджується оцінювання на онові індивідуального освітнього профайлу.
Розробити та здійснити комплекс заходів із підтримки психологічного здоров’я учасників освітнього процесу.