Це вжечетверті, з моменту незалежності України слухання подібного спрямування. Останнівідбулися 1999 р. і за результатами було ухвалено концепцію інноваційногорозвитку, що так і залишилася на папері. Якщо цього разу не відбудетьсяпереходу з ресурноорієнтованої економіки, побудованої на закритому доступі наінноваційну, то п’ятих слухань на цю тему може і не бути. Подібнимусвідомленням була заряджена тональність більшості виступів (всього їх булоблизько 40)- попри риторику із добре знайоми: «покращити, поглибити,розширити». Із конкретики на найближчу перспективу було озвучено: формуваннястратегії інноваційного розвитку України, створення правого поля сприятливогодля інновацій, заснування спеціалізованої агенції. Коли із якої ноги чи рукирозпочнеться рух у згадану перспективу?
Першиміндикатором, як на мене, є стійкість дискурсу. Буквально за тиждень післяПарламентських слухань, випустивши пару більшість учасників, окрімбезпосередніх організаторів події - підкомітет з науки та інновацій на чолі з Олексієм Скрипником профільного комітету ВРУ з з питань освіти і науки - повернулися до своїх «кухонних»справ (з якими направду кажучи вони і виходили до парламентської трибуни унамаганні «бути почутими»). Помітні зусилля до підтримання дискурсу проявили лишепредставники Фонду «Відкрита політика» та мережі студентських інкубаторів YEP.
Наступниміндикатором є послідовність. І тут представники університетів, які виступали «палкими» адептами екосистеми інноваційпроявили себе недалекоглядними адміністраторами. Наприклад керівництво Донецькогонаціонального університету у Вінниці вирішило закрити студентський простір«Кузня української інтелігенції». Аргументація: «там мовляв, посварилося двоєстудентів». Закриттям простору конфліктність вряд чи вдасться знизити, а отодним майданчиком для обговорення актуальних питань точно стало менше. Якщоакадемічні інституту і університети надалі займатимуть позицію: «на потрібніінновації, але хай зміни розпочинаються не з мене», екосистема не складеться.Принаймні згадані інституції до неї не потраплять. Найбільш реалістичнимвиходом для ініціаторів розробки стратегії стане нейтралізації впливу такихакторів, які перетягують ковдру на себе.
В свою чергу,Офіс реформ при КМУ, отримавши пакет аналітичних матеріалів від організаторів слухань,вчасно не надав коментарів до цих документів. Відповідно, це затягує підготовкувідповідно Постанови Парламенту.
Недовірабізнесу є третім тривожним індикатором, напряму пов’язаним із першими двома. Бізнес, інвесториі представники стартап-спільнот в цілому проігнорували подію. З одного бокупісля провалу судової реформи, що покликана захистити право власності, наїздуна «Нову пошту» та низки інших ситуацій, це закономірно. З іншого – недалекоглядно.Адже ви можете не цікавитися політикою, але це не означає, що політика нецікавиться вами.
Втім, ще єшанс залучити бізнес, інвесторів і стартаперів до спільного вироблення правилгри через грамотно організовану серію стратегічних сесій. Звісно, що їхорганізація також має бути інноваційною. Використання інструментівдизайн-мислення при цьому є просто санітарним мінімумом, який необхіднозабезпечити.