Youthquake і шанси на тектонічні зміни в освіті

Словом року2017-го Оксфордський словник обрав youthquake (транслітерується як юсквейк, тож далі вживатиму похідне від нього - юсквейкери). Словоутворено за зразком і співзвуччям з іншим іменником англійської мови earthquake(землетрус)і означає "значні культурні, політичні або соціальні зміни, що виникають врезультаті дій чи впливу молоді". Безпосередньо на рішення редакторівоксфордського словника вплинула частота вживання слова, яке зросло у п’ять разів, порівняно із попереднімроком. Як і випадку з фаворитом минулого року - поняттям «постправда», щовийшло у топ багато у чому завдяки тріумфу Трампа під час президентських перегоніву США -і тут не обійшлося без виборчої кампанії. На цей раз до Парламенту Об’єднаного Королівства, що відбулися8 червня. Саме завдяки голосам і публічній позиції молодих виборців лейбористиотримали перевагу над консерваторами. Нагадаю, що саме з ініціативиконсерваторів стався Брекзіт. Після тижнів напруженої політичної агітаціїгазети почали виходити із заголовками несподіваного повстання молодих виборців,які не змирилися з виходом своєї країни з ЄС. Втім, слово не нове і у ньогодовгий культурний шлейф. Ще у 1960-х роках редакторка журналу Vogue. ДіанаВріланд, щоб описати несподівані зміни у моді. Музиці, настроях молодіжногоЛондона, захопленого свінгом. Якщо характеризувати сьогоднішніх молодих, абоміленіалів (ті, хто народилися після 1981-го), вони більш прагматичні,цілеспрямовані, націлені не лише протестувати, але змінювати світ завдякидоступу до технологій. Саме так свого часу вчинили Сергій Брін і Ларі Пейдж,Марк Цукенберг і багато інших адептів інновацій. Попри те, що рух технологічнихпідприємців-стараперів сьогодні приваблює і досвідчених спеціалістів, переважнубільшість у ньому складають молоді люди до 30-ти. Визнаючи потенціал«юсквекерів» провідні видання й експертні платформи організовують рейтинги накшталт «30 до 30-ти». У цьому контексті я задав собі два питання: 1) Якпозначається діяльність молодих лідерів на освіті і чи представлені вони в їїінститутах; 2) що винесли і виносять із системи освіти ті, хто тепер труситьсвітом?

Правила гри восвіті в цілому у світі і, зокрема, в Україні визначають «ікси» (народжені у1963 – 1982), а подекуди і «бумери» (1943 - 1963)  (якщо брати теорію поколінь, запропоновану НейломХоувом і Вільямом Штраусом), отже поява міленіалів на ключових позиціях тасеред лідерів думок означає, що епіцентри поштовхів переміщаються у простіросвіти, несучи за собою не лише зміни, а власне, трансформацїї. Прикметно, щоза версією ForbesУкраїна до тридцятки успішних  молодихукраїнців потрапив Іван Примаченко, засновник освітньої платформи Prometheus. До аналогічногопереліку  від KyivPostкрімвже згадувана Примаченка потрапила Юлія Тичківська, яка тоді булавіце-президентом Київської школи економіки. Цього року Kyiv Post вже трьохмолодих лідера для яких простором саомореалізації стала освітня сфера, це:Римма Ел Джеєді, CEO у TeachforUkraine. Саме завдяки ційініціативі у десяток українських шкіл приходять вмотивовані люди, якінаважуються стати педагогами, щоби змінювати підхід до навчання зсередини,маленькими, але дуже практичними кроками;  Роман Тичківський, керівник Українськоїакадемії лідерства, організації, що успішно «прокачує» як випускників, так іпедагогів, Ілля Філіпов, засновник платформи EdEra, яка тепер активно співпрацює з Міністерством освіти унапрямку підготовки педагогів до Нової української школи. До цього переліку щеможна додати засновницю Центру освітніх інновацій «Про.Світ», у свої 23 рокивона стала наймолодшою учасницею Міжнародного економічного форуму у Давосі 2016р. Класичні квейкери заснували Impact Hub Odesa і розвивають у ньому освітній напрямок. Марина Гончареко, Стас Дрогаєв, Діана Сулакова, Олена Подопригора - складно бути геологічною силою і цьому місті, але вода камінь точить.

Хоча йдетьсяпро імена, які можна перелічити на пальцях однієї руки, їх вплив величезний.Зокрема завдяки тому, що вони майстерно використовують технології і маютьтисячі прихильників. Але не менше важить їхня емпатія, креативність,  відкритість і комунікабельність. Ілля Філіповдуже бажаний гість для стршокласників і директори шкіл навперебій запрошуютьйого до себе. Юлія Тичківська стала однією із співзасновницею київськоїспільноти Global Shapers, яка є частиною руху, ініційованого засновникамиВсесвітнього економічного форуму (WEF). І це ще одне визнання тих кому дотридцяти. «Шейпери» націлені на взаємодію для вирішення місцевих, регіональнихта глобальних проблем.

Але умасштабі країни ці приклади є радше винятком, ніж правилом. Молоді обличчя восвіті репрезентують не стільки українські спільноти, скільки глобальну мережумолодих лідерів. Приналежність до глобальних рухів і дала їм мотивацію іперевагу. Серед чинників, які допомогли нашим героям досягнути значнихдопомогли результатів – характер, атмосфера в родини і мотивація від батьків,навчання за кордоном; комусь, справді пощастило із педагогами і викладачами, аленайменше сприяла побудова шкільних та університетських програми і загальнаатмосфера, що панує навчальних закладах. Тож звідти переважно виходять або зіготовністю вбудуватися у наявну систему відносин, або із наміром або виїхати закордон. Шкільна дружба виявляється переважно ситуативною, що швидко минає. Аджеучнів, та й студенти не вчать працювати у командах для досягнення спільнихцілей. Школа у своїй масі все ще засуджує занадто амбітних, тих, хто прагневиділятися або кому більше за всіх потрібно.

У вересні2017 р. Kantar TNS оприлюднила результати онлайн дослідження метою якого булоз’ясувати до чого насправді готує сучасна українська школа та до чого, на думкуопитаних, вона має готувати. Згадане дослідження є складовою проекту«Моніторинг сприйняття прогресу реформ», яке проводиться для Національної радиреформ. Школа має вчити поважати гідність і права людини – цього від неїочікують 72% опитаних, проте лише 20% вважають, що школа виконує це завдання.Найбільша різниця між очікуваннями респондентів щодо школи та фактичним станомречей зафіксована щодо вміння ставити цілі та досягати їх: 67% респондентіввказали, що школа має цьому навчати і лише 12 % підтвердили, що таки навчає пофакту. Істотна також різниця спостерігається до такого показника навичкиухвалювати відповідальні рішення: 49 % розриву між очікуваннями і оцінкоюнаявного стану. Найменший же розрив притаманний для такого показника як спілкуваннядержавною мовою (різниця у 8%).

Мійестонський друг Рагнар Сііл, який свого часу став наймолодшим заступникомміністра в Естонському уряді, а нині визнаним у світі експертом у креативнихіндустріях згадує, що саме шкільні дебати стали майданчиком, який допоміг йомурозкрити потенціал і визначитися з кар’єрою. Для того, щоби перемогти у дебатахпотрібно не лише тримати в голові суму фактів, а вміти розглянути питання зрізних боків, поєднувати критичне мислення і креативність, емоції і логіку. АлеРагнар не був винятком, йому просто вдалося трохи більше, ніж іншимоднокласникам, але вони прагнули бути схожими на нього, а не тих, хтодемонструє здатність «забивати» на все.

Ну але ж єуніверситети, там-то і готують до реального життя? Дослідження, проведенеЦентром Разумкова засвідчило що 90 % опитаних стикаються із проявами корупції увищій освіті. Під час фокус груп у рамках дослідження «Молодь України: цінностіта орієнтири», проведеного GfKз’ясувалося, що значному числі випадків корупція є добровільною. Це сигналізуєпро те, що це і є однією з навичок, яку дуже успішно освоюють студенти у ВНЗ,Разом з тим корупція – це те, що найбільше хвилює українську молодь – 37 % вибралиопцію «дуже непокоїть» і майже стільки ж як війна (36 %) Щоправда коли йдетьсяпро зловживання урядовців. Ну а «вирішити питання» за допомогою відкупувикладачам або купівлі курсових і дипломних – це ж не корупція. Це так,традиція...

Отжеукраїнські юсквекери, шейпери, та інші порушники спокою і традицій радшевідгомін глобальної сейсмічної активності молодих, але потрапивши в системуосвіту вони справді мають шанс зробити тектонічний зсув для всього суспільства.Щоправда, для цього освіті сдід не дати перетворитися наперетвориться на болото, бо болоту землетруси нестрашні.