Словом року2017-го Оксфордський словник обрав youthquake (транслітерується як юсквейк, тож далі вживатиму похідне від нього - юсквейкери). Словоутворено за зразком і співзвуччям з іншим іменником англійської мови earthquake (землетрус)і означає "значні культурні, політичні або соціальні зміни, що виникають врезультаті дій чи впливу молоді". Безпосередньо на рішення редакторівоксфордського словника вплинула частота вживання слова, яке зросло у п ’ ять разів, порівняно із попереднімроком. Як і випадку з фаворитом минулого року - поняттям «постправда», щовийшло у топ багато у чому завдяки тріумфу Трампа під час президентських перегоніву США -і тут не обійшлося без виборчої кампанії. На цей раз до Парламенту Об ’ єднаного Королівства, що відбулися8 червня. Саме завдяки голосам і публічній позиції молодих виборців лейбористиотримали перевагу над консерваторами. Нагадаю, що саме з ініціативиконсерваторів стався Брекзіт. Після тижнів напруженої політичної агітаціїгазети почали виходити із заголовками несподіваного повстання молодих виборців,які не змирилися з виходом своєї країни з ЄС. Втім, слово не нове і у ньогодовгий культурний шлейф. Ще у 1960-х роках редакторка журналу Vogue. ДіанаВріланд, щоб описати несподівані зміни у моді. Музиці, настроях молодіжногоЛондона, захопленого свінгом. Якщо характеризувати сьогоднішніх молодих, абоміленіалів (ті, хто народилися після 1981-го), вони більш прагматичні,цілеспрямовані, націлені не лише протестувати, але змінювати світ завдякидоступу до технологій. Саме так свого часу вчинили Сергій Брін і Ларі Пейдж,Марк Цукенберг і багато інших адептів інновацій. Попри те, що рух технологічнихпідприємців-стараперів сьогодні приваблює і досвідчених спеціалістів, переважнубільшість у ньому складають молоді люди до 30-ти. Визнаючи потенціал«юсквекерів» провідні видання й експертні платформи організовують рейтинги накшталт «30 до 30-ти». У цьому контексті я задав собі два питання: 1) Якпозначається діяльність молодих лідерів на освіті і чи представлені вони в їїінститутах; 2) що винесли і виносять із системи освіти ті, хто тепер труситьсвітом?
Правила гри восвіті в цілому у світі і, зокрема, в Україні визначають «ікси» (народжені у1963 – 1982), а подекуди і «бумери» (1943 - 1963) (якщо брати теорію поколінь, запропоновану НейломХоувом і Вільямом Штраусом), отже поява міленіалів на ключових позиціях тасеред лідерів думок означає, що епіцентри поштовхів переміщаються у простіросвіти, несучи за собою не лише зміни, а власне, трансформацїї. Прикметно, щоза версією ForbesУкраїна до тридцятки успішних молодихукраїнців потрапив Іван Примаченко, засновник освітньої платформи Prometheus. До аналогічногопереліку від KyivPostкрімвже згадувана Примаченка потрапила Юлія Тичківська, яка тоді булавіце-президентом Київської школи економіки. Цього року Kyiv Post вже трьохмолодих лідера для яких простором саомореалізації стала освітня сфера, це:Римма Ел Джеєді, CEO у TeachforUkraine. Саме завдяки ційініціативі у десяток українських шкіл приходять вмотивовані люди, якінаважуються стати педагогами, щоби змінювати підхід до навчання зсередини,маленькими, але дуже практичними кроками; Роман Тичківський, керівник Українськоїакадемії лідерства, організації, що успішно «прокачує» як випускників, так іпедагогів, Ілля Філіпов, засновник платформи EdEra, яка тепер активно співпрацює з Міністерством освіти унапрямку підготовки педагогів до Нової української школи. До цього переліку щеможна додати засновницю Центру освітніх інновацій «Про.Світ», у свої 23 рокивона стала наймолодшою учасницею Міжнародного економічного форуму у Давосі 2016р. Класичні квейкери заснували Impact Hub Odesa і розвивають у ньому освітній напрямок. Марина Гончареко, Стас Дрогаєв, Діана Сулакова, Олена Подопригора - складно бути геологічною силою і цьому місті, але вода камінь точить.
Хоча йдетьсяпро імена, які можна перелічити на пальцях однієї руки, їх вплив величезний.Зокрема завдяки тому, що вони майстерно використовують технології і маютьтисячі прихильників. Але не менше важить їхня емпатія, креативність, відкритість і комунікабельність. Ілля Філіповдуже бажаний гість для стршокласників і директори шкіл навперебій запрошуютьйого до себе. Юлія Тичківська стала однією із співзасновницею київськоїспільноти Global Shapers, яка є частиною руху, ініційованого засновникамиВсесвітнього економічного форуму (WEF). І це ще одне визнання тих кому дотридцяти. «Шейпери» націлені на взаємодію для вирішення місцевих, регіональнихта глобальних проблем.
Але умасштабі країни ці приклади є радше винятком, ніж правилом. Молоді обличчя восвіті репрезентують не стільки українські спільноти, скільки глобальну мережумолодих лідерів. Приналежність до глобальних рухів і дала їм мотивацію іперевагу. Серед чинників, які допомогли нашим героям досягнути значнихдопомогли результатів – характер, атмосфера в родини і мотивація від батьків,навчання за кордоном; комусь, справді пощастило із педагогами і викладачами, аленайменше сприяла побудова шкільних та університетських програми і загальнаатмосфера, що панує навчальних закладах. Тож звідти переважно виходять або зіготовністю вбудуватися у наявну систему відносин, або із наміром або виїхати закордон. Шкільна дружба виявляється переважно ситуативною, що швидко минає. Аджеучнів, та й студенти не вчать працювати у командах для досягнення спільнихцілей. Школа у своїй масі все ще засуджує занадто амбітних, тих, хто прагневиділятися або кому більше за всіх потрібно.
У вересні2017 р. Kantar TNS оприлюднила результати онлайн дослідження метою якого булоз’ясувати до чого насправді готує сучасна українська школа та до чого, на думкуопитаних, вона має готувати. Згадане дослідження є складовою проекту«Моніторинг сприйняття прогресу реформ», яке проводиться для Національної радиреформ. Школа має вчити поважати гідність і права людини – цього від неїочікують 72% опитаних, проте лише 20% вважають, що школа виконує це завдання.Найбільша різниця між очікуваннями респондентів щодо школи та фактичним станомречей зафіксована щодо вміння ставити цілі та досягати їх: 67% респондентіввказали, що школа має цьому навчати і лише 12 % підтвердили, що таки навчає пофакту. Істотна також різниця спостерігається до такого показника навичкиухвалювати відповідальні рішення: 49 % розриву між очікуваннями і оцінкоюнаявного стану. Найменший же розрив притаманний для такого показника як спілкуваннядержавною мовою (різниця у 8%).
Мійестонський друг Рагнар Сііл, який свого часу став наймолодшим заступникомміністра в Естонському уряді, а нині визнаним у світі експертом у креативнихіндустріях згадує, що саме шкільні дебати стали майданчиком, який допоміг йомурозкрити потенціал і визначитися з кар’єрою. Для того, щоби перемогти у дебатахпотрібно не лише тримати в голові суму фактів, а вміти розглянути питання зрізних боків, поєднувати критичне мислення і креативність, емоції і логіку. АлеРагнар не був винятком, йому просто вдалося трохи більше, ніж іншимоднокласникам, але вони прагнули бути схожими на нього, а не тих, хтодемонструє здатність «забивати» на все.
Ну але ж єуніверситети, там-то і готують до реального життя? Дослідження, проведенеЦентром Разумкова засвідчило що 90 % опитаних стикаються із проявами корупції увищій освіті. Під час фокус груп у рамках дослідження «Молодь України: цінностіта орієнтири», проведеного GfKз’ясувалося, що значному числі випадків корупція є добровільною. Це сигналізуєпро те, що це і є однією з навичок, яку дуже успішно освоюють студенти у ВНЗ,Разом з тим корупція – це те, що найбільше хвилює українську молодь – 37 % вибралиопцію «дуже непокоїть» і майже стільки ж як війна (36 %) Щоправда коли йдетьсяпро зловживання урядовців. Ну а «вирішити питання» за допомогою відкупувикладачам або купівлі курсових і дипломних – це ж не корупція. Це так,традиція...
Отжеукраїнські юсквекери, шейпери, та інші порушники спокою і традицій радшевідгомін глобальної сейсмічної активності молодих, але потрапивши в системуосвіту вони справді мають шанс зробити тектонічний зсув для всього суспільства.Щоправда, для цього освіті сдід не дати перетворитися наперетвориться на болото, бо болоту землетруси нестрашні.