На наступний рік уряд планує великий обсяг зовнішніх запозичень. Загальний обсяг видатків державного бюджету запланований на рівні 2 трлн. 513 млрд. гривень, із яких лише 1 трлн 279 млрд. гривень буде покрито за рахунок власних доходів. Ще приблизно стільки ж планується запозичити. Якщо ж у запланованих обсягах отримати зовнішнє фінансування не вдасться, для державного бюджету виникнуть великі загрози. Одна з них – ще більша девальвація гривні.

Однією із ключових бюджетних проблем України вже зараз є високий рівень боргового навантаження. Це значно збільшує видатки на обслуговування державного боргу, відволікаючи ресурси від спрямування на оборону, інвестиційні потреби та програми соціальної підтримки найбільш незахищених верств населення. Для прикладу, у 2023 році на погашення та обслуговування раніше отриманих запозичень необхідно буде спрямувати 741,3 млрд грн, що майже дорівнює річному обсягу видатків загального фонду бюджету на Міністерство оборони (757,3 млрд грн).

Ще в червні цього року я, як народний депутат України, разом із іншими колегами-народними депутатами, звернулась до Президента України Володимира Зеленського та до Кабінету міністрів України, зареєструвавши в парламенті проект постанови Верховної Ради України із пропозицією негайно провести переговори із усіма закордонними партнерами-кредиторами України щодо списання та перегляду всього державного та гарантованого державою зовнішнього боргу України. 

На жаль, замість втілення в життя цієї пропозиції та вирішення проблеми старих боргів, уряд пропонує збільшувати нові борги. І в дуже значних обсягах. 

Зокрема, за рахунок державних запозичень до загального фонду державного бюджету у 2023 році планується залучити 1.516,9 млрд грн, в тому числі зовнішніх – 1.426,1 млрд грн, внутрішніх – 90,7 млрд гривень. Таким чином, зовнішні запозичення у 2023 році складуть 94% від загального обсягу надходжень, а внутрішні лише 6%.

Відключити

Загалом, станом на 31.12.2023 прогнозується загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу у обсязі 6.406,0 млрд грн, що складатиме 100,1% номінального ВВП.

І це при тому, що у відповідності до статті 18 Бюджетного кодексу України загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП. Важливо також звернути увагу на той факт, що для країн ЄС, відповідно до Маастрихтського критерію (критеріїв конвергенції), також встановлений показник стабільності та зростання значень боргового навантаження – не вище 60 % обсягу ВВП.

Вартість запозичень у багатьох економіках, включаючи США, зараз стрімко зростає. Заплановане ФРС (Федеральною Резервною Системою) США подальше підвищення своєї облікової ставки (за експертними оцінками – до 5%) може призвести до недоотримання Україною фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій та країн - донорів, адже гроші стануть значно «дорожчими». Ймовірність розвитку у наступному році українського фінансового ринку за негативним сценарієм дуже висока. 

В свою чергу, наслідком цього може стати додаткова грошова емісія та ще більше скорочення бюджетних витрат, що негативно вплине як на обсяги попиту в економіці, так і на обсяги виробництва, що додатково впливатиме на ріст цін. Гривня девальвує ще більше.

Загалом, за даними Мінфіну, Україна на сьогодні має зобов'язання з виконання діючих боргових та гарантійних зобов'язань (борги та витрати на їх обслуговування) до 2052 року загальним обсягом 6.584,1 млрд грн, або 179,9 млрд доларів США (а офіційним курсом НБУ).

Відключити

У пояснювальній записці до проекту держбюджету на 2023 рік вказується, що станом на 1 січня 2022 року чисельність наявного населення України складає 34,5 млн осіб. Таким чином, частка витрат на обслуговування і погашення вже існуючого державного боргу, яка припадатиме на одного мешканця України (незалежно від віку), складає 190 тис грн, або майже 5,2 тис дол США.

А враховуючи, що через війну та всі її наслідки населення України за цей час значно зменшилось, боргове навантаження на кожного нашого громадянина стає ще більше.

І проблему сповзання України до безнадійної боргової ями потрібно терміново вирішувати – починаючи вже із бюджету на наступний рік.